French
DeutschКунг Ле — Вікіпедія
| Кунг Ле | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Кунг Ле |
| Громадянство |  США |
| Народження | 25 травня 1972 (52 роки) |
 Сайгон, Південний В'єтнам | |
| Місце проживання | Сан-Хосе, Каліфорнія, США |
| Кар'єра у змішаних єдиноборствах | |
| Зріст | 179 см |
| Розмах рук | 175 см |
| Вагова категорія | Середня (77-84 кг) Напівважка (84-93 кг) |
| Стійка | Правобічна |
| Стиль | Кікбоксинг |
| Команда | «American Kickboxing Academy», «Cung Le's MMA» |
| Тренер | Шань Сяньґіан Лю, Хав'єр Мендес, Боб Кук |
Кунг Ле (в'єт. Lê Cung; *25 травня 1972, Сайгон (нині — Хошимін), Демократична Республіка В'єтнам) — американський спортсмен в'єтнамського походження, знавець бойових мистецтв широкого профілю (муай тай, кікбоксинг, тхеквондо, американський бокс, професійний боєць змішаного стилю та кіноактор. Чемпіон світу зі змішаних бойових мистецтв у середній ваговій категорії за версією Strikeforce (2008—2009 роки). Чемпіон світу з кікбоксингу у напівважкій ваговій категорії за версією IKF (2001 рік). Тричі бронзовий призер чемпіонату світу з кікбоксингу за версією WWC (1995, 1997, 1999 роки). Чемпіон США з кікбоксингу у першій важкій (1998—2000 роки) та напівважкій (1999—2000 роки) ваговій категорії за версією ISKA. Чемпіон США з тхеквондо.
Кунг Ле народився у В'єтнамі, до трьох років проживав у Сайгоні, звідки був евакуйований разом з матір'ю американськими військовими. Залишив В'єтнам наприкінці війни, за три дні до т.з. «падіння Сайгона» (див. історію Хошиміна).[1] Після кількох місяців перебування у таборі для біженців на Філіппінах його неповна родина оселилась у Каліфорнії, США.
З промо-стрічок чемпіонату UFC відомі деякі факти з ранньої біографії Кунга Ле. Майбутній багаторазовий чемпіон світу був гнобленим у школі через своє етнічне походження і потребував захисту. Кунг був не спроможний силою протидіяти побиттям і приниженням, тому мати спонукала його до вивчення бойових мистецтв. Серед усього розмаїття єдиноборств, що їх пропонувала соціальна інфраструктура Сан-Хосе, Ле обрав [[тхеквондо] та муай тай. В сьомому класі Кунг почав займатись ще й кікбоксингом. До закінчення школи він двічі ставав всеамериканським бійцем, займав призові місця на чемпіонатах штату та перемагав у змаганнях за національну першість у дисциплінах: американський бокс, кікбоксинг і тайський бокс.
У 1990-х роках Ле зосередився на своїй базовій дисципліні — муай тай. Він брав участь у турнірах із різноманітних ударних єдиноборств, правила яких дозволяли б йому використовувати техніку ушу. Найбільшого успіху Ле досягнув у прикладному розділі ушу — муай тай, а також у кікбоксингу та тхеквондо. У 1995, 1997 та 1999 роках Кунг Ле посідав призові місця на чемпіонаті світу з ушу за версією WWC (тричі завойовував «бронзу»). З 1998 до 2000 року Ле утримував титул чемпіона США з саньда у двох вагових категоріях: напівважкій та першій важкій. У 1998 році виграв кубок США з карате кікбоксингу,[2] де у фіналі провів затяжний бій проти Арне Солдведела, який Ле згодом характеризував в інтерв'ю як один із найтяжчих в кар'єрі. У тому ж році Кунг вперше виступив на турнірі організації «Strikeforce». У першій половині 2000-х років Ле виступав лише під егідою цього чемпіонату, а також у чемпіонаті K-1, декілька разів виступав на Гран-прі K-1 у Лас-Вегасі у супер-боях (поза правилами Гран-прі, як особливій спортивній події).[2]
У «Strikeforce» Ле поступово перейшов від змагань з комплексних єдиноборств до змішаних єдиноборств. Перший бій за цими правилами він провів у 2006 році, і, залишаючись непереможеним протягом наступних двох років (всі перемоги — нокаутом), отримав право змагатись за титул чемпіона світу зі змішаних бойових мистецтв за версією «Strikeforce», який тоді належав досвідченому чемпіону Френку Шемроку. У їх насиченому бою Шемрок отримав перелом руки, аутсайдер[3] же Ле здобув титул чемпіона. Захист титулу Кунг не проводив, і за деякий час відмовився від чемпіонських амбіцій, взявши перерву у спорті. У грудні 2009 року він повернувся в клітку «Strikeforce» для не титульного бою проти ветерана Скотта Сміта, якого перемагав у домінуючій манері, але наприкінці бою допустив помилку і був нокаутований. Ця поразка, перша за багато років, була реваншована Ле за півроку: Сміт був нокаутований коронним заднім ударом ногою з розвороту.
У 2011 році Кунг Ле підписав контракт з UFC — де-факто вищою лігою змішаних бойових мистецтв. У першому ж бою Ле виступив проти екс-чемпіона світу Вандерлея Сілви. В ході поєдинку, одного із найвидовищніших і найтяжчих у кар'єрі Кунга Ле, він відправив Сілву в нокдаун типовою для свого стилю комбінацією «правий боковий ногою + лівий з розвороту кулаком», чим створив тимчасову перевагу, але в ході подальшого бою зробив низку помилок і був забитий ударами колін, якими у свій чемпіонський час прославився Вандерлей Сілва. Втім, Ле отримав рекордний для себе гонорар (найбільший з гонорарів шести чемпіонів світу, що змагались на тому ж турнірі), до того ж обидва бійці були нагороджені грошовою премією „Бій вечора“ за високу техніку та видовищність поєдинку.[4] У 2012 році Кунг провів ще два бої в UFC. У обох боях Ле вважався сильним аутсайдером,[3] ймовірно через поважний для такого виду спорту вік. У першому поєдинку він переміг екс-претендента на чемпіонський титул Патріка Коте, у другому — екс-чемпіона світу за версією UFC Річа Франкліна. Особливо ефектно Кунг переміг Франкліна, якого підловив на виконанні лоу-кіка, і правим хуком відправив чемпіона у дивоглядний нокаут, що був характеризований спортивними оглядачами як один з найкращих нокаутів 2012 року.[5]
Особливого відзначення вартий стиль Кунга Ле, що заснований на комплексі прийомів і технік тих бойових мистецтв, які Кунг вивчав протягом життя. Велику популярність Ле принесла його ударна техніка, в основі якої лежить тхеквондо та муай тай. У боях Ле часто виконує неочікувані комбінації, які оглядачі називають „кінематографічними“. Наприклад, у дебютному бою за правилами MMA Ле переміг нокаутом Майкла Олтмена, виконавши стрімку комбінацію з правого заднього удару ногою, нанесеного в сонячне сплетення з розвороту і в стрибку та правого бокового удару рукою, нанесеного в голову на скачку. Такі складні динамічні комбінації є характерною ознакою стилю Кунга Ле. Своїми коронними прийомами Ле називає: 1) комбінацію «боковий удар ногою + удар кулаком з розвороту» (приклад застосування: бій проти Вандерлея Сілви, нокдаун); 2) задній удар ногою з підкроком та з розвороту (приклад застосування: бій проти Скотта Сміта, нокаут); 3) комбінацію «джеб + зворотній круговий удар ногою з розвороту" (приклад застосування: бій проти Тоні Фрікланда, 1-й раунд).[6]
У поєднанні з ударною технікою Ле застосовує в боях широкий арсенал кидків, а також неамплітудних звалювань, підсічок, підніжок тощо.
Кунг Ле вперше з'явився на телеекрані 1997 року у фільмі під назвою «Спритність рук», що позиціонувався як незалежне кіно. У 2001 році Ле знявся у епізоді популярного телесеріалу «Вокер, техаський рейнджер». У 2004 році виконав невелику роль у кінокомедії про бойові мистецтва «Квун», у 2006 та 2007 роках Ле зіграв у бойовиках «Похмурий убивця» та «Ближній бій». Ці стрічки не виходили у широкий прокат, деякі виходили відразу на відео.[7]
Першою помітною роллю Ле у кіно став персонаж фантастичного фільму «Пандорум» — Мен, один із соратників головного героя кінооповідання. Участь Кунга Ле у фільмі та його просуванні на широкий екран привернула нову увагу глядачів до екс-чемпіона. Втім, у майбутньому, Ле не використав популярність для зміни жанру чи класу фільмів: він продовжив з'являтись у кінострічках на тему бойових мистецтв. Деякі з цих фільмів були відносно популярними: «Теккен» (2010 рік), «Очі дракона» (2012 рік), «Людина із залізними кулаками» (2012 рік).[7]
Кунг Ле грав у стрічках із такими акторами як Денніс Квейд, Ченнінг Татум, Жан-Клод Ван Дам, Рассел Кроу, RZA, Люсі Лью.[7]
| Результат | Противник | Спосіб | Раунд | Час | Дата | Місце | Подія | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | Річ Франклін | Нокаут (удар кулаком) | 1 | 2:17 | 10 листопада 2012 |  Макао, КНР | «UFC on Fuel TV 6» | Нагороджений премією «Нокаут вечора». |
| Перемога | .svg){kind=small} Патрік Коте | Рішення суддів (одностайне) | 3 | 5:00 | 7 липня 2012 | Лас-Вегас, США | «UFC 148» | |
| Поразка |  Вандерлей Сілва | Технічний нокаут (удари коліньми і кулаками) | 2 | 4:49 | 19 листопада 2011 | Сан-Хосе, США | «UFC 139» | Нагороджений премією «Бій вечора». |
| Перемога | Скотт Сміт | Нокаут (удар ногою і удари кулаками) | 2 | 1:46 | 26 червня 2010 | Сан-Хосе, США | «Strikeforce: Fedor vs. Werdum» | |
| Поразка | Скотт Сміт | Нокаут (удари кулаками) | 3 | 3:25 | 19 грудня 2009 | Сан-Хосе, США | «Strikeforce: Evolution» | |
| Перемога | Френк Шемрок | Технічний нокаут (перелом руки) | 3 | 5:00 | 29 березня 2008 | Сан-Хосе, США | «Strikeforce: Shamrock vs. Le» | Виграв титул чемпіона світу у середній ваговій категорії. |
| Перемога | Сем Морган | Нокаут (удар ногою) | 3 | 1:58 | 16 листопада 2007 | Сан-Хосе, США | «Strikeforce: Four Men Enter, One Man Survives» | |
| Перемога | Тоні Фрікланд | Нокаут (удар кулаком) | 3 | 0:25 | 22 червня 2007 | Сан-Хосе, США | «Strikeforce: Shamrock vs. Baroni» | |
| Перемога | Джейсон фон Флюе | Технічний нокаут (розсічення) | 1 | 0:43 | 8 грудня 2006 | Сан-Хосе, США | «Strikeforce: Triple Threat» | |
| Перемога | Браян Воррен | Технічний нокаут (удари кулаками) | 1 | 4:19 | 9 червня 2006 | Сан-Хосе, США | «Strikeforce: Revenge» | |
| Перемога | Майк Олтмен | Нокаут (удар кулаком) | 1 | 3:51 | 10 березня 2006 | Сан-Хосе, США | «Strikeforce: Shamrock vs. Gracie» |
Наведена статистика охоплює виступи Кунга Ле у змаганнях з саньда, кікбоксингу, карате, тхеквондо тощо.[2] Перелік боїв неповний.
| Результат | Противник | Спосіб | Раунд | Час | Дата | Місце | Подія | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перемога | Браян Еберсоул | Рішення суддів (одностайне) | 5 | 4 червня 2005 | Сан-Хосе, США | «Strikeforce» | ||
| Перемога | Браян Воррен | Рішення суддів (одностайне) | 4 | 2:00 | 30 квітня 2004 | Лас-Вегас, США | «K-1 World Grand Prix 2004 in Las Vegas I» | |
| Перемога | Філ Петіт | Рішення суддів (одностайне) | 4 | 2:00 | 15 серпня 2003 | Лас-Вегас, США | «K-1 World Grand Prix 2003 in Las Vegas II» | |
| Перемога | Скотт Шілі | Технічний нокаут (удари ногами і удар кулаком) | 2 | 1:14 | 2 травня 2003 | Лас-Вегас, США | «K-1 World Grand Prix 2003 in Las Vegas» | |
| Перемога | Шонні Картер | Рішення суддів (одностайне) | 5 | 15 грудня 2001 | Сан-Хосе, США | «Strikeforce» | Виграв титул чемпіона світу з саньда у напівважкій ваговій категорії за версією IKF. | |
| Перемога | Джефф Торнхілл | Нокаут (удар кулаком) | 3 | 15 вересня 2000 | Сан-Хосе, США | «Strikeforce» | ||
| Перемога | Мохаммед Ламін Кіта | Рішення суддів (одностайне) | 5 | 3:00 | 5 серпня 2000 | Лас-Вегас, США | «K-1 USA Championships 2000» | Захистив титул чемпіона США з саньда у напівважкій ваговій категорії за версією ISKA. |
| Перемога | Майк Олтмен | Нокаут (удар ногою) | 3 | 0:30 | 13 травня 2000 | Сан-Хосе, США | «Strikeforce» | Захистив титул чемпіона США з саньда у першій важкій ваговій категорії за версією ISKA. |
| Перемога | Нашунь Ґежиле | Технічний нокаут (звалювання) | 3 | 3:00 | 1999 | Гонолулу, США | «Art of War: China vs. USA» | |
| Перемога | Скотт Шілі | Технічний нокаут (звалювання) | 2 | 1:25 | 15 травня 1999 | Сан-Хосе, США | «K-1 USA Championships 2000» | Виграв титул чемпіона США з саньда у напівважкій ваговій категорії за версією ISKA. |
| Перемога | Ден Ґеррет | Нокаут (удар ногою) | 3 | 0:20 | 10 жовтня 1998 | Сан-Хосе, США | «Strikeforce» | Виграв титул чемпіона США з саньда у першій важкій ваговій категорії за версією ISKA. |
| Перемога | Арне Солдведел | Нокаут (удар кулаком) | 7 | 29 серпня 1998 | Чикаго, США | «1998 Shidokan Cup» | ||
| Перемога | Мохаммед Ламін Кіта | Підкорення (больовий прийом на ногу) | 5 | 29 серпня 1998 | Чикаго, США | «1998 Shidokan Cup» | ||
| Перемога | Бен Харріс | Нокаут (удар ногою) | 2 | 29 серпня 1998 | Чикаго, США | «1998 Shidokan Cup» | ||
| Перемога |  Мінару Таро | Нокаут (удар ногою) | 1 | 24 травня 1998 | Лос-Анджелес, США | «Draka V» | ||
| Перемога |  Ґаґік Ісраелян | Рішення суддів (одностайне) | 5 | 24 травня 1998 | Лос-Анджелес, США | «Draka V» | ||
| Перемога | Джейсон Ї | Рішення суддів (одностайне) | 4 | 2:00 | 31 серпня 1997 | Орландо, США | «1997 Kung Fu Championships» |
- Сек'юриті (англ. Security) (2017) — Джонні
- Видатні майстри (кит.: 一代宗師) (2012) — …
- Людина із залізними кулаками (англ. The Man with the Iron Fists) (2012) — Бронзовий Лев
- Очі дракона (англ. Dragon Eyes) (2012) — Хонг
- Справжня легенда (кит.: 蘇乞兒) (2010) — лідер ополченців
- Теккен (англ. Tekken) (2010) — Маршалл Лоу
- Охоронці та найманці (кит.: 十月圍城) (2009) — Чженшань, найманець
- Пандорум (англ. Pandorum) (2009) — Мен
- Бій без правил (англ. Fighting) (2009) — Дракон Лі
- Похмурий убивця (англ. Dark Assassin) (2007) — убивця
- Ближній бій (рос. Ближний бой) (2007) — Ерік
- Квун (англ. Kwoon) (2004) — Морт Ішн
- Вокер, техаський рейнджер (англ. Walker, Texas Ranger) (2001) — грає сам себе
- Спритність рук (англ. Sleight of Hand) (1997) — Віктор
- ↑ Cung Le: I am a Fighter [Архівовано 17 червня 2014 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.youtube.com (англ.)
- ↑ а б в Cung Le Fight Profile [Архівовано 25 листопада 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.cungle.com (англ.)
- ↑ а б BestFightOdds — Cung Le's odds history [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.bestfightodds.com (англ.)
- ↑ UFC 139 salaries: Le ($350K) and Henderson ($250K) top fighter payroll Матеріал сайту www.mmajunkie.com (англ.)
- ↑ Cung Le Attributes Rich Franklin KO to ‘Lucky’ Punch in UFC on Fuel TV 6 Headliner [Архівовано 12 листопада 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.sherdog.com (англ.)
- ↑ UFC Ultimate Insider — Episode 35 [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.youtube.com (англ.)
- ↑ а б в Cung Le — IMDb [Архівовано 27 червня 2017 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.imdb.com (англ.)
- Офіційний сайт Кунга Ле [Архівовано 27 квітня 1999 у Wayback Machine.] (англ.)
- Інформація про Кунга Ле [Архівовано 9 серпня 2012 у Wayback Machine.] на сайті UFC (англ.)
- Інформація про Кунга Ле [Архівовано 8 травня 2008 у Wayback Machine.] у базі «Sherdog» (англ.)
- Інформація про Кунга Ле [Архівовано 27 червня 2017 у Wayback Machine.] у базі «IMDB» (англ.)
