Купина багатоквіткова — Вікіпедія

Купина багатоквіткова
Ілюстрація купини багатоквіткової у книзі Яна Копса «Flora Batava», Volume 2 (1807)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Підродина: Nolinoideae
Рід: Купина (Polygonatum)
Вид:
Купина багатоквіткова (P. multiflorum)
Біноміальна назва
Polygonatum multiflorum
Синоніми

Convallaria ambigua Schrank
Convallaria bracteata B.Thomas
Convallaria broteroi Guss.
Convallaria govaniana Wall.
Convallaria multiflora L.
Polygonatum ambiguum (Des Moul.) B.D.Jacks.
Polygonatum bracteatum (B.Thomas) G.Don
Polygonatum govanianum Royle
Polygonatum gussonei Parl.
Polygonatum intermedium Dumort.
Polygonatum salamonis Montandon

Купина́ багатокві́ткова[1][2], купина́ рясноцві́та, купина́ многоцві́тна (Polygonatum multiflorum) — багаторічна трав'яниста рослина родини холодкових. Народні назви: адамів корінь, бесікір, воняк, гребінь, зілля від задишки, зілля від ряботиння, зубник, колокольчики, кукурічка, кукурудзка, кукурудза дика, куп, купека, купена, купина, ландиш, лупена, масло сорокиче, огіроч(ш)ник, півники лісові, ребро, ребро Боже, серпувник, скупія, спирт, чистотіл.[1]

Рослина 30-60 см заввишки. У ґрунті розташовується горизонтальне кореневище, яке нагадує чотки. На кореневищі видно рубці-смужечки від недорозвинених лускоподібних листків і круглі рубці від стебел, що відмерли. Стебло голе, округле, листки довгасті або еліптичні, біля основи трохи звужені, голі, з короткими черешками, зверху зелені, знизу сірувато-зеленуваті, 10-11 см завдовжки, 4-4,5 см завширшки. Квітконіжки у піхвах листя з трьома — п'ятьма квітками, голі, оцвітина біла, звужена над зівом, вгорі трохи розширена, з шістьма зеленуватими, відігнутими на кінцях зубцями, які вгорі з внутрішньої сторони короткоопушені, плід — синьо-чорна ягода близько 1 см завширшки. Цвіте у травні — червні протягом місяця.

Життєвий цикл

[ред. | ред. код]

Навесні з верхівкової бруньки розвивається зелене стебло з черговими листками завдовжки 10-12 см, овальної форми, розташованими двома рядами та оберненими в один бік. Після цвітіння утворюється плід — зелена ягода, яка під час дозрівання забарвлюється в синювато-зелений колір.[3]

Поширення

[ред. | ред. код]

Іноді помилково вказується для Північної Америки.

Поширення в Україні

[ред. | ред. код]

В Україні зустрічається в Карпатах, Поліссі, Лісостепу, зрідка в Степу і гірському Криму.

Близькі види

[ред. | ред. код]

Близький вид до купини запашної (Polygonatum odora tum) (Mill.) Druce, з якою утворює природний гібрид Polygonatum × hybridum Brügger. Відрізняється великим числом листків, розташованих більш менш горизонтально або трохи піднятих. Квітки (і відповідно, ягоди) розташовані по 3 і більше (у купини запашної в нормі не більше 2-х квіток).

Екологія

[ред. | ред. код]

Мешкає в тінистих мішаних лісах, чагарниках в помірній зоні і нижньому, і середньому гірських поясах Європи, Кавказу, Малої і Передньої Азії, Гімалаїв і Східної Азії.

Запилюється джмелями, бджолами і іноді маленькими метеликами. Можливе самозапилення.

Охорона у природі

[ред. | ред. код]

В Росії цей вид занесений до Червоних книг Вологодської, Костромської, Ростовської, Смоленської, Ярославської областей та Москви.

Використання

[ред. | ред. код]

У культурі як лікарська і декоративна рослина з середини XV століття. У лікарських цілях використовують як і купину лікарську. Має гібридні форми: махрові, з рожевими квітками, смугастими листям і зеленими приквітками.

Polygonatum multiflorum 'variegatum' — штучно виведена форма, по листку якої проходять біло-кремові смуги.

У харчуванні

[ред. | ред. код]

Товсті кореневища багаті на крохмаль і цукор. У Вірменії їх відварюють в солоній воді і їдять. На Кавказі молоді пагони, які напровесні ростуть від кореневища, споживають урівні з пагінням дикої спаржі.[4]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Polygonatum multiflorum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
  3. Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с. — C.92
  4. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.66

Література

[ред. | ред. код]
  • Комаров В. Л. и др. Флора СССР, Т. 1-30 — М.—Л.: изд-во АН СССР, 1934—1964 (рос.)
  • Черепанов С. К. 1995. Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР). / — СПб.: Мир и семья. 990 с. (рос.)
  • Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
  • Cooper, M. R. & A. W. Johnson. 1998. Poisonous plants and fungi in Britain: animal and human poisoning. (англ.)
  • Davis, P. H., ed. 1965—1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. (англ.)
  • Duke, J. A. et al. 2002. CRC Handbook of medicinal herbs. (англ.)
  • Encke, F. et al. 1993. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 14. Auflage. (нім.)
  • Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (англ.)
  • Stace, C. 1995. New flora of the British Isles. (англ.)
  • Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea. (англ.)
  • Walters, S. M. et al., eds. 1986-. European garden flora. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Polygonatum multiflorum в базі даних Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
  • http://www.tropicos.org/Name/18400312 [Архівовано 4 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Polygonatum multiflorum в базі даних «Euro + Med PlantBase» — інформаційному ресурсі для Євро-середземноморського розмаїття рослин [Архівовано 12 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Polygonatum на сайті «Агбина»(рос.)
  • Ladislav Kovář. Polygonatum multiflorum (L.) All. – kokořík mnohokvětý / kokorík mnohokvetý. Botany.cz ((англ.) та (чеськ.)) . Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 17.01.2015.