Купол Вознесіння — Вікіпедія
Купол Вознесіння (араб. قبة المعراج Qubbat al-Miraj; івр. כִּיפָּת הַעֲלִיָּיה, Kippat Ha'Aliyah) — невелика, вільно стояча купольна споруда, побудована хрестоносцями, що стоїть на північному заході від Купола Скелі на Храмовій горі в Єрусалимі. Хоча арабською мовою споруда називається «Купол Вознесіння» і за арабською традицією відзначається місцем, з якого Мухаммед піднявся на Небес під час своєї «Нічної подорожі», деталі вказують, що будівля була побудована як частина Темплум Доміні хрестоносців і ймовірно служила як баптистерій. Її будова та зокрема, капітелії колон мають франкський стиль, але деякий ремонт чи реконструкцію було зроблено в період або після династії Аюбідів[1].
Не зовсім вдається визначити коли збудовано перший купол, проте допускають імовірність, що його можливо ще побудували за часів омеядів або аббасидсиів оскільки у 903 році Ібн аль-Факіг і у 985 році аль-Мукаддасі згадували про два малих куполи один з яких був Купол пророків. Форма сучасної будівлі Купола вознесіння збереглася з 1200 року від управляючого Єрусалима за династії аюбідів Ізз ад-Діна аз-Занжілі[2].
Він був побудований зі слідами його [= пророка] ніг у восьмикутнику, в рік Хаджу 597 […], з часу, там де франки претендували на сліди Христа на Куполі Скелі[3]
- ↑ Simon Sebag Montefiore, Jerusalem: Die Biographie, Fischer. ISBN 978-3-596-17631-1, ст. 276. (нім.)
- ↑ Guy le Strange: Palestine under the Moslems: A Description of Syria and the Holy Land from A. D. 650 to 1500, 1890, ст. 154. (Digitalisat)
- ↑ Johann Nepomuk Sepp & Bernhard Sepp: Die Felsenkuppel: Eine Justinianische Sophienkirche und die übrigen Tempel Jerusalems. München: M. Kellerer 1882, ст. 36 (Digitalisat)(нім.)
31°46′41.58″ пн. ш. 35°14′05.96″ сх. д. / 31.7782167° пн. ш. 35.2349889° сх. д.