Курилів Валентина Іванівна — Вікіпедія
Курилів Валентина Іванівна | |
---|---|
Народилася | 22 липня 1945 (79 років) м. Маннгайм, нині земля Баден-Вюртемберґ, Німеччина |
Місце проживання | Торонто, Канада |
Країна | Німеччина → Канада |
Діяльність | історикиня |
Alma mater | Університет Макгілла в Монреалі |
Галузь | історія, методика історії. соціальні дисципліни |
Посада | методист |
Відома завдяки: | Поширення теми Голодомору та прав людини у освітніх закладах Канади та України |
Батько | Іван Михайловський |
Мати | Надія Михайловська (Менько) |
У шлюбі з | Ігор Курилів |
Діти | донька Уляна, син Петро |
Нагороди | |
Курилів Валентина Іванівна у Вікісховищі |
Курилів Валентина Іванівна (22 липня 1945, м. Маннгайм, нині земля Баден-Вюртемберґ, Німеччина) — канадський історик, автор, методист історії українського походження. Директор освітнього напряму Науково-освітнього консорціуму вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій (КІУС) Альбертського університету. Очолює Комітет Навчання про Голодомор при Конґресі Українців Канади.
Народилась в 1945 році у таборі для переміщених осіб в Німеччині. Батьки Іван та Надія Михайловські - родом з Білогородки Київської області та Ічні з Чернігівщини. Вони зустрілися в Німеччині під час Другої світової війни, куди були вивезені, як остарбайтери.
Через сталінські репресії проти самого батька і знищення його родини було прийнято рішення не повертатися в Україну. Так вони опинилися в таборі для біженців ООН.
В 1950 році родина (батько, мати, Валентина та сестра Лідія) виїхала до Канади та оселилася в Монреалі (Квебек), де брала активну участь у житті української громади.
В.Курилів навчалась у місцевій протестантській школі, де викладання велось англійською мовою. З третього класу вивчала також французьку мову[1].
Закінчила Університет Макгілла в Монреалі.
З середини 1970-х років викладає всесвітню історію в державних школах міста Торонто (провінція Онтаріо, Канада).
В.Курилів працювала заступником директора в Українській школі імені Цьопи Паліїв в у Торонто. Працюючи методистом, співпрацювала з Онтарійським інститутом дослідження освіти при Торонтському університеті.
Для шкіл м. Торонто вона розробила навчальні матеріали "Великий Голод 1932-1933 років". Також організувала проведення семінару на тему "Інтернування українців у Канаді під час Першої світової війни" для викладачів історії провінції Онтаріо.
В.Курилів підготувала курс методики "Викладання історії та соціальних досліджень для викладачів України". Цей курс дає пропозиції про те, як викладати історію з використанням інтерактивних методів і навичок критичного мислення. Завдання сучасного вчителя - демократизувати клас, визнаючи унікальність кожного учня. Адже в глобальний "інформаційний вік" важливо вчителям відмовитись від традиції передачі фактичної інформації, а замість цього, навчити учнів та студентів думати, аналізувати та інтерпретувати історію.
В 1993—2008 рр. працювала методистом на курсах підвищення кваліфікації вчителів історії України. Відвідуючи Україну, В.Курилів викладала авторський курс "Методика викладання історії" у Львові, Одесі, Луцьку, Тернополі, Хмельницькому, Чернівцях, Донецьку, Харкові, Києві, Василькові (Київська область).
З 2003 р. В.Курилів спеціалізується на проведенні семінарів про Голодомор 1932—1933 років для вчителів історії у Києві, Полтаві, Сумах, Харкові.
В 2003 та 2005 роках вона читала курс із методики викладання історії у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова (Київ). Потім, у 2006 р. — у Харківському національному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди.
З 2007 року проводить майстер-класи для вчителів історії та соціальних дисциплін у Торонто, Едмонтоні, Вінніпезі та інших містах Канади та Америки.
В.Курилів домоглася запровадження до навчальних програм провінції Онтаріо з історії, політології, права, релігії та інших дисциплін тематики Голодомору 1932—1933 років в Україні.
В.Курилів є автором "Майстерні історика Викладання людських прав та Голодомору у ХХІ столітті" (The Historian`s Craft lesson on the Holodomor)
В 2004 році була міжнародним спостерігачем на виборах Президента України.
З 2009 року очолює Комітет Вивчення Голодомору для освітян при Конґресі Українців Канади.
Одночасно, з 2013 року обіймає посаду директора Центру вивчення Голодомору Канадського інституту українських студій при Альбертському університеті (Едмонтон)[2].
Також брала активну участь і в інших сферах життя української громади Канади. Обіймала посаду віце-президента Канадсько-Української іміграційної служби та займала різні посади и Товаристві Української опери Канади.
- Відмінник освіти України (2004).
- Шевченківська медаль Конґресу Українців Канади (2013).
- The Queen Elizabeth II Diamond Jubilee Award (2013).
- Медаль Володимира Великого Світового Конґресу Українців (2018).
- Гуманітарна премія ім. Маркіяна Охримовича (2019).
- Курилів Валентина Іванівна. Методика викладання історії [Текст] : Курс підвищення кваліфікації вчителів історії / Валентина Курилів. - Львів ; Торонто : Світ, 2003. - 248 с. : іл. - Бібліогр.: с. 246-247. - ISBN 966-603-250-3
- Курилів Валентина Іванівна. Методика викладання історії [Текст] : Курс підвищення кваліфікації вчителів історії: Навчальний посібник / В. І. Курилів. - Харків, Торонто : Ранок : Веста, 2008. - 256 с. - ISBN 978-966-08-2429-4
- The Unknown Genocide. Holodomor in Ukraine 1932—1933. Toronto, 2008;
- Holodomor in Ukraine, the Genocidal Famine 1932—1933: Teaching Materials for Teachers and Students. Toronto: CIUS PRESS, 2018.
- Toten, Samuel, Ed. Teaching about Genocides, insights and advice from secondary teachers and professors, Volume I, Rowman and Littlefield, New-York, 2018.
- Субтельний Орест, Валентина Курилів: Методика викладання історії // Педагогічна думка. - 2003. - № 3;
- Федорак В. Як вчити історії в сучасній школі // Історія в школах України. - 2003. - № 6;
- Zakydalsky О. Canadian educators change the teaching of history in Ukraine // The Ukrainian Weekly. - 2004. - 16 April.
- ↑ Valentina Kuryliw, a historian and an expert in methodology of teaching history. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 14 березня 2022.
- ↑ Курилів Валентина Іванівна. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 23 січня 2017.