Курська магнітна аномалія — Вікіпедія

Курська магнітна аномалія
51°15′13″ пн. ш. 37°40′10″ сх. д. / 51.253611111111° пн. ш. 37.669444444444° сх. д. / 51.253611111111; 37.669444444444
Тип Магнітна аномалія
Країна  Росія
CMNS: Курська магнітна аномалія у Вікісховищі
Схема КМА

Курська магнітна аномалія (КМА) — один з найбільших у світі басейнів з покладами багатих залізних руд. Розташована в межах Бєлгородської, а також Курської і Орловської областей Росії (частково — в районі Сіверської і Слобідської України).

Історія

[ред. | ред. код]

Промислове освоєння КМА почато 1952 року.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Запаси залізної руди 250 млрд т, промислових категорій — 23,5 млрд т. В основі басейну залягають докембрійські кристалічні породи, перекриті осадовими породами фанерозою. Залізні руди представлені двома типами: багатими (вміст заліза 60-62%) й залізистими кварцитами (25,3%), які потребують збагачення. Розвідано 18 родовищ, експлуатують 4: Коробковське, Лебединське, Михайлівське і Стойленське. Запаси неокиснених залізистих кварцитів Лебединського родовища оцінені в 5,5 млрд т, що занесено в книгу Гіннеса.

Технологія розробки

[ред. | ред. код]

Розробляється відкритим і підземним способами. Працює Лебединський, Стойленський і Михайлівський ГЗК і Оскольський електро-металургійний комбінат.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]