Куцоніжка пірчаста — Вікіпедія
Куцоніжка пірчаста | |
---|---|
волоть | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Злакові (Poaceae) |
Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
Рід: | Куцоніжка (Brachypodium) |
Вид: | Куцоніжка пірчаста (B. pinnatum) |
Біноміальна назва | |
Brachypodium pinnatum |
Куцоніжка пірчаста[1][2] (Brachypodium pinnatum) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Євразії й зх. Північної Африки. Етимологія: лат. pinnatus — «перистий», що стосується колосків, розташованих по черзі вздовж центральної осі суцвіття.
Багаторічна трав'яниста рослина (30)50–80(125) см завдовжки з повзучим подовженим лускатим кореневищем. Лігула 1–2 мм завдовжки. Листки плоскі, пластини 15–45 см × 2–6 мм, поверхні шершаві, безволосі або волосисті. Суцвіття — китиця 4–25 см завдовжки, містять 3–15 родючих колосків. Колоски містять 8–22 родючих квіточок; зі зменшеними квіточками на вершині. Колоски ланцетні або довгасті; стиснуті з боків; 20–40 мм завдовжки; розпадаються у зрілості під кожною родючою квіточкою. Колоскові луски більш-менш волосисті. Нижня квіткова луска на всій поверхні або тільки по краях війчасті-волосиста, з остюком 3.5–4.5 мм завдовжки. Пиляків 3; 3.5–4.5 мм завдовжки. Зернівки волосисті на верхівці; верхівки м'ясисті[2][3].
Поширений у всій Європі крім Ісландії, на заході Північної Африки (Алжир, Марокко, Туніс), у західній і помірній Азії; інтродукований: зх. США, Нова Зеландія[3][4][5].
В Україні зростає в рівнинних лісах, байрачних лісах і на кримських яйлах — в Карпатах, правобережних лісових і лісостепових районах та гірському Криму, досить часто; в Лівобережному Поліссі та Лісостепу, дуже рідко[2].
- лігула
- волосинки на верхній поверхні листка
- колосок
- ілюстрація
- ↑ Brachypodium pinnatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 435. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |