Кучерівка (Шосткинський район) — Вікіпедія

село Кучерівка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Шосткинський район
Тер. громада Есманьська селищна громада
Код КАТОТТГ UA59100070100048723
Облікова картка Кучерівка 
Основні дані
Населення 778
Площа км²
Поштовий індекс 41426
Телефонний код +380 5444
Географічні дані
Географічні координати 51°43′59″ пн. ш. 34°11′13″ сх. д. / 51.73306° пн. ш. 34.18694° сх. д. / 51.73306; 34.18694
Середня висота
над рівнем моря
179 м
Водойми річка Калинівка
Найближча залізнична станція Есмань
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради 41432, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт Есмань, вул. Василенка, 19
Карта
Кучерівка. Карта розташування: Україна
Кучерівка
Кучерівка
Кучерівка. Карта розташування: Сумська область
Кучерівка
Кучерівка
Мапа
Мапа

CMNS: Кучерівка у Вікісховищі

Куче́рівка — село в Україні, у Есманьській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Розташоване за 33 км від міста Глухова та за 12 км від автодороги Київ — Москва М02E101. Населення станом на 2001 рік становило 778 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Кучерівська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Кучерівка знаходиться на березі річки Калинівка, нижче за течією примикає село Вишеньки. На річці велика загата. Поруч проходить залізниця, станція Клевень за 2 км.

Історія

[ред. | ред. код]

Кучерівка відома з першої половини XVII століття.

1859 у козацькому та власницькому селі налічувалося 206 дворів, мешкало 1762 особи (822 чоловічої статі та 940 — жіночої), була православна церква та завод винокуріння[1].

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Есманської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1840 осіб, налічувалось 301 дворове господарство, існувала православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяні та 14 вітрових млинів, 2 крупорушки, завод винокуріння, сукновальня[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2197 осіб (1039 чоловічої статі та 1158 — жіночої), з яких 2189 — православної віри[3].

З 1917 — у складі УНР, з квітня 1918 — у складі Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 тут панує стабільний окупаційний режим комуністів, якому чинили опір місцеві мешканці.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 238 жителів села[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Есманьської селищної громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Глухівського району, село увійшло до складу новоутвореного Шосткинського району[6].

3 березня 2023 року о 13:35 з території РФ здійснено обстріл села зі ствольної артилерії. Зафіксовано 8 прильотів. Внаслідок обстрілу пошкоджено приватний житловий будинок[7].

11 серпня 2024 року село обстріляв агресор. Як повідомили в оперативному командуванні «Північ» зафіксовано 1 вибух, ймовірно КАБ[8].     

Населення

[ред. | ред. код]

За даними на 1973 рік у Кучерівці було 449 дворів, а населення становило 1621 особу[9].

Динаміка населення
1859 1885 1897 1973 1980[10] 2001
1 762 1 840 2 197 1 621 1 082 778

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Кількість Відсоток
українська 755 97.04%
російська 23 2.96%
Усього 778 100%

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

У селі є середня школа, будинок культури з залом на 450 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, відділення зв'язку.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

В Кучерівці встановлено пам'ятник на честь радянських воїнів, які загинули в бою за визволення села від гітлерівців[9].

Галерея

[ред. | ред. код]
Сільська школа
Меморіал загиблим у
ДСВ солдатам
Сільський будинок культури

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Кучерівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. На Сумщині ворог обстріляв шість громад: є руйнування та жертви. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 30 березня 2024.
  8. У Сумах поранені дві цивільні людини внаслідок російського удару 11 серпня, – ОК «Північ». debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 13 серпня 2024.
  9. а б Селения, Кучеривка село[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  10. «История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)
  11. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  12. У Шосткинському районі відкрили Алею пам’яті - SHOSTKA.INFO :: интернет газета Шостка. Новости Шостка. ШОСТКА.INFO (рос.). Процитовано 25 травня 2024.
  13. Гречаник Олексій Михайлович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 23 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]