Кил — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кил (значення).

Кил, також кіл; від тур. kil — «глина») — гірська порода, різновид вибільних глин. Складається переважно з монтморилоніту. Колір зеленувато- та світло-жовтий. Родовища килу є в Криму.

Завдяки природному вмісту лугів має мийні властивості, уживається як мило для миття й прання в морській воді.

Література

Кил // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.