Кіровський район (АР Крим) — Вікіпедія

Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Кіровський район перейменовано на Іслямтерецький район, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року.

Підпункт 1 пункту 3 постанови ВРУ 807-IX від 17.07.2020, згідно з яким Іслямтерецький район АР Крим ліквідовується, набрав чинності з 7 вересня 2023 року.

Іслямтерецький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Автономна Республіка Крим
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ:	121600000
Утворений:	1935
Населення:	▼ 53951 (на 1.01.2019)
Площа:	1208 км²
Густота:	44.6 осіб/км²
Тел. код:	+380-6555
Поштові індекси:	97300—97351
Населені пункти та ради
Районний центр:	Іслям-Терек
Міські ради:	1
Селищні ради:	1
Сільські ради:	11
Міста:	1
Смт:	1
Селища:	1
Села:	38
Районна влада
Голова ради:	Іванов Михайло Ростиславович
Голова РДА:	Гордєєв Олег Костянтинович[1]
Вебсторінка:	Кіровська РДА
Адреса:	97300, Автономна Республіка Крим, Кіровський район, смт. Кіровське, вул. Рози Люксембург, 39
Мапа
Іслямтерецький район у Вікісховищі

Іслямтерецький райо́н (крим. İslâm Terek rayonı) — колишній район Автономної Республіки Крим, зараз у складі Феодосійського району. Розташований у східній частині Криму.

12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала «Кіровський район» на «Іслямтерецький». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України^[2].

Межує на півдні із Феодосійською і Судацькою міськрадами, на сході — з Єдикуйським районом, на півночі — з акваторією озера Сиваш, на північному заході — з Ічкінським районом, на заході — з Білогірським.

Ічкінський район	Азовське море Сиваш	Сиваш
Білогірський район		Єдикуйський район
Судацька міська рада	Судацька міська рада	Феодосійська міська рада

Адміністративним центром району є смт Кіровське, яке розташоване за 103 км від столиці республіки — міста Сімферополя (автошлях Р23).

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[3]

Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р. [1]

Етномовний склад населених пунктів району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)^[4]

Район розташований в різноманітних геморфологічних умовах. На півдні територія району захоплює відроги і схили деградованої по висоті Головного пасма Кримських гір. Трохи північніше, від м. Старий Крим, починається передгірське пасмо, яке тягнеться на захід. Передгірське пасмо з півночі і сходу знижується і поступово переходить в східно—кримську низовинну рівнину, яка схожа в структурному відношенні на Індольську западину. Рівнина поступово знижується на північний схід у напрямку до Сивашу. Її прорізають досить довгі балки, які ведуть початок від північних схилів Кримських гір, а також долин річок Мокрий Індол і Чурюк-Су. Річкові долини тут неглибокі, із слабо вираженими терасами (за винятком заплавних, які добре розвинені і є важливими сільськогосподарськими угіддями). Береговою смугою на висоті 1-3 м над рівнем моря розвинена лиманово-морська тераса з солонцовими ґрунтами.

Корисні копалини представлені місцевими будівельними матеріалами: вапняками, цегляно-черепичними глинами і гравієм, розробка яких здійснюється в кар'єрах АТ «Старокримський», «Агармаш», АТ «Кримкар'єроуправління», «Грушівське».

Район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду і 11 сільських рад, які підпорядковані Кіровській районній раді та об'єднують 41 населених пунктів^[5].

В економіці головне місце належить сільськогосподарському виробництву. На території району розміщені 11 сільськогосподарських підприємств: 3 заводи радгоспу, 8 сільськогосподарських підприємств, 7 фермерських господарств, підсобне господарство.

Територією району проходить автошлях E97.

Функціонують 18 середніх загальноосвітніх установ, 2 лікарні, 12 амбулаторій, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, 16 клубів, 10 будинків культури, 26 бібліотек, 3 музичних шкіл, санаторій «Старий Крим», ДЮСШ, історично-літературний музей (м. Старий Крим), готель (смт. Кіровське), відділення Ощадбанку, 37 релігійних громад.

Пам'ятками археології особливо багате м. Старий Крим, на території якого існувало поселення епохи бронзи (II тис. до н. е.); руїни пізньоскіфського городища на р. Агармиш; залишки античного поселення (IV—III ст. до н. е. — перші століття н. е.).

Пам'ятки історії та архітектури:

• руїни мечеті Бейбарса (м. Старий Крим), побудованої у 1287—1288 роках. за сприяння єгипетського султана Ал-Малік Бейбарса;
• мечеть 1314 року — часів правління Узбека — хана Золотої Орди;
• руїни мечеті Куршум-Джамі (Свинцева мечеть) XIV століття;
• руїни середньовічної церкви (Х—XII ст.), руїни караван-сараю (заїжджого двору) другої половини XIII—XIV ст.;
• руїни вірменського монастиря Сурб-Стефанос (XIII—XIV ст.);
• монастирський комплекс Сурб-Хач (XIV століття).

З містом Старий Крим зв'язані імена І. К. Айвазовського (жив в місті в 80-90-х роках XIX століття), письменника Олександра Гріна (будинок-музей, в якому письменник жив в червні-липні 1932 р., могилу), засновника кімерійської школи живопису Костянтина Богаєвського, поета, художника, філософа Максиміліана Волошина, поетеси А. Герциг, сестер Цветаєвих, поета-футуриста і перекладача Г. М. Петникова, кінодраматурга Олексія Каплера, поетеси Ю. Друніної, білоруського поета і перекладача Максима Богдановича, письменника-фантаста В. Охотникова, скульптора і поета Т. Гагаріної, скульптора В. Г. Стамова, академіка АН України Миколи Амосова.

Встановлений пам'ятник Олександру Гріну.

• стаття Кіровський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кіровський район (АР Крим)