French
DeutschКіцманський район — Вікіпедія
| Кіцманський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Колишній район на карті Чернівецька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Чернівецька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 7322500000 | ||||
| Утворений: | 1940 р. | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
| Населення: | ▼ 68 362 (на 1.1.2019) | ||||
| Площа: | 607 км² | ||||
| Густота: | 113.9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3736 | ||||
| Поштові індекси: | 59300—59358 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Кіцмань | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 26 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 43 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Лумей Петро Васильович | ||||
| Голова РДА: | Добровольський Олексій Денисович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Кіцманська РДА Кіцманська райрада | ||||
| Адреса: | 59300, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, м. Кіцмань, вул. Незалежності, 83 | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
|
| |||||
Кі́цманський райо́н — колишній[2] район Чернівецької області України. Адміністративний центр — місто Кіцмань. Утворений 11 листопада 1940 року. Населення становить 68362 осіб (2019).
Район розташований у північно-західній частині лісостепової зони області. Межує з Вижницьким, Заставнівським, Сторожинецьким районами Чернівецької області, містом Чернівці, Снятинським і Городенківським районами Івано-Франківської області.
Понад чотири століття Кіцманщина входила до складу давньоруської держави у X — XII століттях була форпостом Київської Русі на її південно-західному кордоні, до середини XIV століття належала Галицькому, а пізніше — Галицько-Волинському князівству.
З середини XIV до другої половини XVII століть Північна Буковина перебувала у складі Молдовського князівства, потім край підпав під владу Османської імперії.
Кіцманщина була свідком безперервних загарбницьких воєн між Молдовою і Польщею. Від цього передусім найбільш потерпало населення краю, оскільки він був на кордоні між двома державами, що ворогували.
У 1774–1918 роках Буковина була під владою Габсбурзької монархії. В перші роки XX століття посилився страйковий рух на Кіцманщині. У травні-липні страйкували селяни Кіцманя, Оршівців, Валяви.
1908 року в Кіцмані з'явилися організовані об'єднання профспілкового типу, які боролися за поліпшення умов праці і життя селян.
У 1918—1940 роках Буковина перебувала у складі Румунського королівства. Одним із перших актів нової влади була надання продовольчої допомоги для Північної Буковини. Почали відкривати раніше закриті школи у Кіцмані, Іванківцях, П'ядиківцях, Лужанах, Неполоківцях.
28 червня 1940 року окупаційні радянські війська увійшли в Північну Буковину. З цієї нагоди у Кіцмані відбувся багатолюдний мітинг. Включення Північної Буковини до складу УРСР було подією великої історичної ваги, оскільки вперше за багато століть буковинці з'єдналися в межах однієї державної структури.
3 листопада 1940 року Кіцмань став районним центром Чернівецької області.
1941 року почалася Німецько-радянська війна. 8 липня 1941 року в Кіцмань вступив каральний загін СС на чолі з майором Гессом, а за ним батальйон румунських солдат. Проте і в умовах нацистського режиму жителі Кіцманщини продовжували боротьбу: відмовлялися платити податки, ховали хліб, ухилялись від роботи.
28 березня 1944 року в місто увійшли воїни 45 танкової бригади полковника М. В. Моргунова, які переслідували ворога в напрямі Чернівців.
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 26 сільських рад, які об'єднують 46 населених пунктів та підпорядковані Кіцманській районній раді[3].
Чернівецький (частина).
Совицький рів, Совицькі болота (частина, загальнодержавного значення), Цецино (частина, загальнодержавного значення).
Вікові дуби, Два велетні, Дубово-букова ділянка, Ревнянський дуб, Реліктові дуби.
Брусницька мінеральна-3, Брусницька мінеральна-31, Брусницька мінеральна-31д, Брусницька мінеральна-33д, Брусницька мінеральна-508, Брусницька мінеральна-509, Брусницька мінеральна-514, Брусницька мінеральна-515, Брусницька мінеральна-516, Оршовецька мінеральна, Цілюще джерело.
Борівецька (загальнодержавного значення).
Киселівський («Гайдейка»), Нижньостанівецький.
Брусницький, Лужанський, Оршовецький, Чорторийський.
Сьогодні Кіцманський район — район високоінтенсивного сільського господарства, головний напрям якого — виробництво цукрового буряка, озимої пшениці, м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуто також свинарство і птахівництво.
У районі є 45 с/г підприємств, 149 фермерських господарств.
На території району розміщено 10 промислових підприємств, зокрема в державній формі власності — 3.
Територією району проходить автошлях E85.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 33 848 | 6883 | 5249 | 10 288 | 7385 | 3885 | 158 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 39 035 | 6596 | 5230 | 10 240 | 9037 | 7359 | 573 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 71805 | 98,52 % |
| росіяни | 674 | 0,92 % |
| румуни | 116 | 0,16 % |
| молдовани | 88 | 0,12 % |
| білоруси | 55 | 0,08 % |
| інші | 146 | 0,20 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 72030 | 98,83 % |
| російська | 654 | 0,90 % |
| молдовська | 56 | 0,08 % |
| румунська | 55 | 0,08 % |
| білоруська | 26 | 0,04 % |
| інші | 69 | 0,09 % |
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кіцманського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 70,59 % (проголосували 39 304 із 55 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,98 % (22 396 виборців); Юлія Тимошенко — 20,75 % (8 156 виборців), Олег Ляшко — 12,58 % (4 945 виборців), Анатолій Гриценко — 2,57 % (1 011 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,94 %.[6]
У районі функціонує 3 лікарні, 8 амбулаторій, 33 ФАПи.
На Кіцманщині є 19 середніх[7], 13 неповних середніх та 10 початкових шкіл. Поряд із загальноосвітніми школами діють 10 дошкільних установ та 2 дитячі будинки.
До послуг жителів району 40 клубів і будинків культури, 42 бібліотеки, 5 мистецьких шкіл та 5 їхніх філій. 20 колективів носять звання «народний аматорський».
Виходить газета «Вільне життя».
- ↑ Розпорядження Президента України від 31 січня 2020 року № 95/2020-рп «Про призначення О. Добровольського головою Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області»
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
- ↑ Населені пункти Чернівецької області. Райони [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернівецька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 8 липня 2018.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2016.
- ↑ Велику роль в розвитку освіти Буковини відіграла Кіцманська школа [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.]. Тут запропонований конспект книги «Кіцманська школа. 100 літній ювілей. 1888 рік [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.]»
| Міста | |
|---|---|
| Смт | |
| Села | Берегомет · Біла · Борівці · Брусенки · Брусниця · Бурдей · Валява · Верхні Станівці · Виноград · Витилівка · Гаврилівці · Глиниця · Давидівці · Діброва · Драчинці · Дубівці · Зеленів · Іванківці · Кальнівці · Киселів · Кліводин · Клокічка · Коростувата · Лашківка · Малятинці · Мамаївці · Нижні Станівці · Новий Киселів · Нові Драчинці · Оршівці · Остра · Ошихліби · П'ядиківці · Реваківці · Ревне · Ставчани · Стрілецький Кут · Суховерхів · Хлівище · Чортория · Шипинці · Шишківці · Южинець |
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |