Лавров Юрій Павлович — Вікіпедія

Юрій Павлович Лавров
Народився29 квітня 1932(1932-04-29) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська СРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер29 серпня 2000(2000-08-29) (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьісторик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІсторичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1956) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія
ЗакладІнститут історії України НАН України Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат історичних наук
Науковий керівникЛось Федір Євдокимович Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЛавров Павло Арсентійович Редагувати інформацію у Вікіданих

Юрій Павлович Лавров (29 квітня 1932, Київ — 29 серпня 2000, Київ) — український історик, дослідник соціально-економічної історії України кінця ХІХ — початку XX століття, українського національного руху.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 29 квітня 1932 року у місті Києві. Син історика П. А. Лаврова. 1956 року закінчив історичний факультет Київського державного університету. У 19561958 роках викладав історію у середній школі в Київській області. У 19581961 роках — старший лаборант, у 19611969 роках — молодший науковий співробітник відділу історії капіталізму Інституту історії АН УРСР. У 19691971 роках — вчений секретар Відділення економіки, історії, філософії і права АН УРСР. У 19712000 роках — старший науковий співробітник відділу історії України кінця ХІХ — початку XX століття Інституту історії України НАН України. У 1967 році, під керівництвом доктора історичних наук Ф. Є. Лося, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Робітники металургійної промисловості України і їх революційна боротьба в 1885–1904 рр.»

Помер в Києві 29 серпня 2000 року.

Праці

[ред. | ред. код]

Автор понад 60 наукових праць. Серед них:

  • Организации рабочих и съезды горнопромышленников Юга России // Рабочий класс Украины в общероссийском революционно-освободительном движении. — Київ, 1988;
  • Загальний страйк на Півдні Росії і гірничопромислова буржуазія // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. — Випуск 13. — Київ, 1987;
  • Ставлення гірничопромислової буржуазії Півдня Росії до робітничих законів царського уряду 1886 та 1892 років // УІЖ. — 1984. — № 8;
  • Антинародна діяльність з'їзду гірничопромисловців Півдня Росії в період революції // Історичні дослідження. Вітчизняна історія. — Випуск 9. — Київ, 1983;
  • 80-річчя Київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу» // УІЖ. — 1977. — № 3;
  • Розміщення металургійної промисловості на Україні у 70-90-х роках XIX ст. // Український історично-географічний збірник. — Випуск 2. — Київ, 1972;
  • Металурги України в авангарді революційної боротьби. — Київ, 1970;
  • Склад робітників металургійної промисловості України наприкінці XIX — на поч. XX ст. // УІЖ. — 1965. — № 7;
  • Іноземні капіталовкладення у металургійну промисловість Півдня України (друга пол. XIX — поч. XX ст.) // УІЖ. — 1964. — № 3;
  • 3 історії революційного робітничого руху на Україні на початку XX ст. // З історії суспільно-економічного розвитку та класової боротьби на Україні (XVI — поч. XX ст.). — Київ, 1963.

Література

[ред. | ред. код]
  • [Некролог] // УІЖ. — 2000. — № 6;
  • Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998;
  • Народна творчість та етнографія. — 1970. — № 4;
  • Вісник АН УРСР. — 1970. — № 8.

Джерела

[ред. | ред. код]