Лав Діас — Вікіпедія

Лав Діас
Ла Діас на Берлінському МКФ у 2016 році
Ім'я при народженні	Лавренте Індіко Діас (англ. Lavrente Indico Diaz)
Дата народження	30 грудня 1958(1958-12-30)[1][2][3] (65 років)
Місце народження	Мінданао, Філіппіни
Національність	Філіппінці[4]
Громадянство	Філіппіни
Професія	кінорежисер, сценарист, продюсер
IMDb	ID 0225010
Нагороди та премії
Грант Ґуґґенгайма (2010)
Лав Діас у Вікісховищі

Лавре́нте Інді́ко Ді́ас (англ. Lavrente Indico Diaz); 30 грудня 1958, Дату-Паглас^[en], Мінданао, Філіппіни) — філіппінський кінорежисер, сценарист та продюсер. Він вважається ключовою фігурою сучасного «повільного кіно» та відомий за створеними ним кількома найдовшими за тривалістю ігровими фільмами. Лауреат та номінант багатьох престижних міжнародних фестивальних та професійних кінонагород .

Лав Ліас народився 30 грудня 1958 року в Дату-Паглас^[en] на острові Мінданао, що в провінції Котабато, Філіппіни. Спочатку вивчав економіку, але пізніше перевівся до Інституту кінематографії Mowelfund в Манілі. Був вимушений змінити багато занять, заробляючи гроші на життя та на фільми, зйомки найкращих з яких («Еволюція філіппінської сім'ї», «Єремія») тривали протягом багато років.

Лав Діас дебютував у кіно наприкінці 1990-х, але тривалий час залишався практично невідомим за межами Філіппін. Визнання його в Європі розпочалося з двох нагород секції «Горизонти» Венеційського міжнародного кінофестивалю за стрічки «Смерть у країні чар» (2007) і «Меланхолія» (2008). За цими кінороботами пішли «Норте, кінець історії» (2013), лауреат головного призу «Золотого леопарда» Міжнародного кінофестивалю в Локарно кіноопус завдовжки в п'ять з половиною годин «Від передущого» (2014), призер Берлінського міжнародного кінофестивалю «Колискова для сумної таємниці» (2016) та володар Золотого лева Венеційського МКФ «Жінка, яка пішла» (2016).

Фільм Лава Ліаса 2018 року «Час диявола» був відібраний до основної конкурсної програми 68-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.^[5]

• 1998: Серафін Джеронімо — злочинець з Баріо Консепсьйон / Serafin Geronimo, The Criminal of Barrio Concepcion
• 1999: Burger Boys
• 1999: Голі під місяцем / Hubad sa ilalim ng buwan
• 2002: Ісус, революціонер / Hesus the Revolutionary
• 2002: Батанг Вестсайд / Batang West Side
• 2004: Еволюція філіппінської сім'ї / Ebolusyon ng isang pamilyang Pilipino
• 2006: Єремія / Heremias, Book One: The Legend Of The Lizard Princess
• 2007: Смерть у країні чар / Kagadanan sa banwaan ning mga engkanto
• 2008: Меланхолія / Melancholia
• 2009: У метеликів немає пам'яті / Walang alaala ang mga paru-paro
• 2011: Століття народжень / Siglo ng pagluluwal
• 2013: Норте, кінець історії / Norte, hangganan ng kasaysayan
• 2014: Від передущого / Mula sa Kung Ano ang Noon
• 2016: Колискова для сумної таємниці / Hele sa hiwagang hapis
• 2016: Жінка, яка пішла / Ang babaeng humayo
• 2018: Час диявола / Ang Panahon ng Halimaw

Нагороди та номінації Лава Діаса^[6] (Список не є вичерпним)

Рік	Категорія	Фільм	Результат
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
1999	Золотий Г'юго — Конкурс нових режисерів	Серафін Джеронімо — злочинець з Баріо Консепсьйон	Номінація
Сингапурський міжнародний кінофестиваль
2000	Срібний екран за найкращий азійський художній фільм	Голі під місяцем	Номінація
2000		Батанг Вестсайд	Перемога
Міжнародний кінофестиваль «Сінеманіла»
2000	Нагорода Netpac	Батанг Вестсайд'	Перемога
2004	Премія Ліно Брока	Еволюція філіппінської сім'ї	Номінація
2006		Єремія	Номінація
2008		Меланхолія	Номінація
2009	Премія Indie Spirit	За його непохитну та стійку прихильність до незалежного кіно і безкомпромісний дух.	Перемога
2011	Гран-прі журі	Століття народжень	Перемога
	Премія Ліно Брока		Номінація
2013	Премія Ліно Брока	Норте, кінець історії	Номінація
	Приз за найкращу режисуру		Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Фрібурі
2006	Гран-прі	Єремія	Номінація
	Спеціальний приз журі		Перемога
Венеційський міжнародний кінофестиваль
2007	Приз «Венеційські горизонти» — Спеціальна згадка	Смерть у країні чар	Перемога
2008	Приз «Венеційські горизонти»	Меланхолія	Номінація
2016	Золотий лев	Жінка, яка пішла	Перемога
	Блакитний лев		Номінація
Нюрнберзький міжнародний кінофестиваль з прав людини
2012	Приз фестивалю	Норте, кінець історії	Перемога
Каннський міжнародний кінофестиваль
2013	Премія «„Особливий погляд“»	Норте, кінець історії	Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
2014	Золотий леопард	Від передущого	Перемога
	Приз ФІПРЕССІ		Перемога
	Приз молодіжного журі «Навколишнє середовище — це якість життя»		Перемога
	Приз «Дон Кіхот»		Перемога
Премія «Золотий екран» (Філіппіни)
2014	Найкращий режисер	Норте, кінець історії	Номінація
	Найкращий оригінальний сценарій		Номінація
Міжнародний кінофестиваль в Сан-Паулу
2014	Приз аудиторії за найкращий іноземний художній фільм	Від передущого	Перемога
Кінофестиваль світових прем'єр
2014	гран-прі фестивалю	Від передущого	Перемога
Азійська кінопремія
2015	Найкращий режисер	Від передущого	Номінація
2017	Найкращий режисер	Жінка, яка пішла	Номінація
	Найкращий сценарист		Номінація
Премія «Незалежний дух»
2015	Найкращий міжнародний фільм	Норте, кінець історії	Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2016	Золотий ведмідь	Колискова для сумної таємниці	Номінація
	Приз Альфреда Бауера		Перемога
2018	Золотий ведмідь	Час диявола	В очікуванні
Дублінське коло кінокритиків
2017	Найкращий режисер	Жінка, яка пішла	Перемога

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лав Діас

• Лав Діас на сайті IMDb (англ.)

Це незавершена стаття про кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.