Лахдар Брахімі — Вікіпедія

Лахдар Брахімі
араб. الأخضر الابراهيمي
Ім'я при народженні	араб. الأخضر الإبراهيمي
Народився	1 січня 1934(1934-01-01)[1][2][3] (91 рік)  El Aziziad, Медея, Алжир
Країна	Алжир  Франція
Діяльність	дипломат, політик
Alma mater	Алжирський університетd
Знання мов	арабська
Заклад	Організація Об’єднаних Націй
Посада	міністр закордонних справ Алжируd і United Nations Envoy to Syriad
Партія	Фронт національного визволення
Конфесія	іслам
Діти	Рим аль-Ібрагімі
Нагороди	медаль Даґа Гаммаршельда[d] (2004) премія Чотирьох свобод — Свобода словаd Вотелерівська премія мируd (2014) Премія «Громадянин світу» імені Сержіу Вієйри де Меллуd Гессенська премія мируd (2003) honorary doctorate from the University of Nice-Sophia Antipolisd (27 листопада 2003) Q126416301? (2016)
IMDb	ID 4351484
Медіафайли у Вікісховищі

Лахдар Брахімі (нар. 1 січня 1934(19340101)) — алжирський дипломат, міністр закордонних справ Алжиру у 1991—1993. Вважається одним з провідних дипломатів у світі, що брав участь у вирішенні складних конфліктів, у тому числі в Лівані, Афганістані і Іраку.

Вивчав право і політичні науки у Алжирі і Франції.

Під час війни за незалежність Брахімі у 1959—1961 представляв Національний фронт звільнення Алжиру в Індонезії та південно-східній Азії.

Після здобуття Алжиром незалежності Брахімі служив послом в Єгипті, Судані і при Лізі арабських держав, у 1971—1979 був послом у Великій Британії.

З 1982 по 1984 рік був дипломатичним радником президента Алжиру.

У 1984—1991 роках був заступником генерального секретаря Ліги арабських держав.

У 1989 році за його посередництва як спеціального посланця Ліги арабських держав було укладені угоди, досягнутих в саудівському місті Ет-Таїф, що поклали край 15-річній громадянській війні в Лівані.

Брахімі обіймав посаду міністра закордонних справ Алжиру з 1991 по 1993 рік. Саме протягом цього часового проміжку країна пережила одну з найважчих криз у своїй історії. Після того, як перемогу на виборах в 1991 здобула ісламістська партія, законодавчі збори Алжиру було розпущено, а владу взяли військові. Щоб дати відсіч фундаменталістській загрозі, генерали пішли на введення перманентного надзвичайного стану. В Алжирі до кінця XX століття проходили зіткнення, які багато спостерігачів характеризували як громадянську війну.

Після відходу у відставку з поста міністра закордонних справ Алжиру в 1993 Брахімі продовжив дипломатичну кар'єру в рамках Організації Об'єднаних Націй, допомагаючи в конфліктних і пост-конфліктних ситуаціях, а також працюючи над підвищенням ефективності миротворчих операцій ООН.

У 1993—1994 представник ООН у ПАР, у 1994—1996 — представник ООН на Гаїті.

У 1997—1999 роках і з 2001 по 2004 рік Брахімі був спецпредставником генсека ООН в Афганістані.

У 2004 допомагав формувати тимчасовий уряд в Іраку. За дорученням генсека ООН дипломат виїжджав зі спеціальними місіями в Конго, Ємен і Ліберію.

Екс-президент ПАР Нельсон Мандела включив Брахімі в створену ним в 2007 році Раду старійшин, яка покликана об'єднати зусилля досвідчених політичних діячів у боротьбі за справедливе вирішення проблем сучасності, кращий світ і безпеку. В Ралу входять такі діячі, як Нельсон Мандела, Джиммі Картер, Кофі Аннан.

17 серпня 2012 Лахдар Брахімі був призначений спеціальний посланником генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй та Ліги арабських держав в Сирії^[4], де триває громадянська війна. Його попередник на цій посаді, Кофі Аннан 2 серпня 2012 заявив, що залишить посаду спецпосланця ООН і Ліги арабських держав в Сирії після закінчення терміну дії мандата спецпредставника 31 серпня.

• Біографія [Архівовано 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Фонду Ширака
• Биография Лахдара Брахими [Архівовано 18 серпня 2012 у Wayback Machine.]