Летючий голландець — Вікіпедія

«Летючий голландець»легенда, що була поширена серед моряків у минулі віки. В основі легенди лежить образ мужнього мореплавця епохи великих відкриттів XV—XVI століть, коли води океанів борознили вітрильники. За зухвалий виклик вітрам і бурям Бог прокляв і жорстоко покарав того мореплавця: він приречений довічно блукати морями й океанами на своєму кораблі, повному мерців. За повір'ями, зустріч з «Летючим голландцем» віщувала біду.

Книжкова ілюстрація показує марево двох кораблів

«Летючий голландець» — це не що інше, як міраж, фата-моргана на морі, зображення якогось справжнього судна, котре перебувало від цього місця, можливо, за декілька десятків кілометрів.

Міражі, як і всі інші оптичні явища, люди в минулому тлумачили по-різному. Одні вважали, що це витівки лихих духів, які намагалися за допомогою обману захопити людські душі; «морями диявола» і досі називають міраж народи північно-африканських пустельних районів. У інших такі видіння викликали захоплення: люди думали, що бачать небесні райські палаци. В наш час відомо, міраж — це атмосферне явище, в якому немає нічого містичного.

Походження

[ред. | ред. код]

Легенда свідчить, що в 1700-ті роки голландський капітан Філіп Ван дер Деккен (або за деякими версіями Ван Страатен) повертався з Ост-Індії і віз на борту молоду пару. Капітану сподобалася дівчина; він вбив її судженого, а їй зробив пропозицію стати його дружиною, але дівчина викинулася за борт.

Під час спроби обігнути мис Доброї Надії корабель потрапив у сильний шторм. Серед забобонних матросів почалося невдоволення, і штурман запропонував перечекати негоду у якоїсь бухті, але капітан застрелив його і кількох незадоволених, а потім поклявся кістками своєї матері, що ніхто з команди не зійде на берег до тих пір, поки вони не обігнуть мис, навіть якщо на це піде вічність. Цим Ван дер Деккен, що славився своїм сквернословством і богохульництвом, накликав на свій корабель прокляття. Тепер він, безсмертний, невразливий, але нездатний зійти на берег, приречений борознити хвилі світового океану до другого пришестя. Хоча, за деякими версіями, у нього є шанс знайти спокій: раз в десять років Ван дер Деккен може повернутися на землю і спробувати знайти ту, що добровільно погодиться стати його дружиною. За іншою версією, є якесь магічне слово, яке може зняти прокляття і упокоїти «Летючого голландця» і його екіпаж.

Перша друкована згадка про «Летючого голландця» з'явилася в книзі «Подорожі різними частинами Європи, Азії та Африки протягом тридцяти років і більше» Джона Макдональда (1790), друга — році в книзі «Подорож до Ботані-Бей» 1795 року, яку приписують відомому в той час лондонському злодієві і пройдисвіту Джорджу Баррингтону.

Інші версії легенди

[ред. | ред. код]
    • Ван дер Деккен поклявся продати душу дияволу, якщо зможе неушкодженим минути мис і не наскочити на скелі. Однак, в договорі він не уточнив, що зробити це потрібно тільки один раз, і тому він був приречений на вічні поневіряння.
    • Через сильні шторми корабель довго не міг обігнути мис Горн (за іншою версією — мис Доброї Надії). Команда збунтувалася, просячи шкіпера повернути назад. Але розлючений Ван Страатен у відповідь почав хулити і заявив, що буде штурмувати мис Горн, навіть якщо йому доведеться плисти до другого пришестя. У відповідь на таке богохульство пролунав страшний голос з неба: «Нехай буде так — пливи!».
    • Команда голландського торгового судна захворіла страшною хворобою. Зі страху, що хвороба може бути занесена на берег, жоден порт не брав судно. Корабель з померлими від хвороби, відсутність води і їжі моряками досі блукає за морями і океанами.
    • Одна з версій розповідає про капітана Фалькенбурге, який був приречений поневірятися по Північному морю до дня Страшного суду, граючи в кості з дияволом на власну душу.
    • Команда «Летючого голландця» так поспішала додому, що не прийшла на допомогу іншому потопаючому кораблю, за що була проклята.

Двійники Летючого голандця

[ред. | ред. код]

Див. Корабель-привид

Інтерпретації у мистецтві

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Окрім великого масиву художньої та науково-популярної літератури, де розробляється або переосмислюється легенда про летючого голландця, деякі автори спробували проаналізувати цей феномен з наукового погляду. Нижче наводиться декілька показових видань різного характеру.

  • John Harris, Les vaisseaux fantômes, Presses de la Cité, 1983, ISBN 2-258-01198-1
  • Daniel Cohen, Encyclopédie des fantômes, Robert Laffont, 1991, ISBN 2-221-06841-6
  • Fréderick Marryat, The Phantom Ship, 1853.
  • Sylvie Simon, Phénomènes étranges du surnaturel, Grancher, 2001, ISBN 2-7339-0709-3
  • Gernot Giertz (Hrsg.): Vasco da Gama. Die Entdeckung des Seewegs nach Indien; Ein Augenzeugenbericht 1497–1499. Thienemann, Stuttgart 2002. ISBN 3-522-61070-9
  • Hans Beelen: Handel mit neuen Welten. Die VOC der Niederlande 1602-1798; Schriften der Landesbibliothek Oldenburg 2002
  • Eberhard Schmitt (Hg.): Kaufleute als Kolonialherren. Die Handelswelt der Niederländer vom Kap der Guten Hoffnung bis Nagasaki 1600–1800; Bamberg 1988
  • George F. Bass (Hrsg.): Taucher in die Vergangenheit. Unterwasserarchäologen schreiben die Geschichte der Seefahrt. Bucher, Luzern 1972, ISBN 3-7658-0160-7
  • Peter Baumann: Sternstunden der Schiffsarchäologie. Econ, Düsseldorf 1988, ISBN 3-430-11224-9
  • Richard Hennig: Abhandlungen zur Geschichte der Seefahrt. Fischer, Jena 1928
  • Hermann Müller-Karpe (Hrsg.): Zur geschichtlichen Bedeutung der frühen Seefahrt. Beck, München 1982, ISBN 3-406-09042-7
  • Jochen Brennecke: Geschichte der Schiffahrt. Sigloch Edition, Künzelsau, Stuttgart 1981, ISBN 3-8003-0285-3

Музика

[ред. | ред. код]

Сюжет ліг в основу однойменної опери Р. Вагнера, написаної 1840-41 роках.

Серед значного масиву музичних варіацій на тему зокрема твір голландців — Carach Angren, котрі присвятили темі альбом «Death Came Through a Phantom Ship».

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Летючий голландець