Лисенко Анатолій Григорович — Вікіпедія

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Лисенко.
Лисенко Анатолій Григорович
Народився14 квітня 1937(1937-04-14)
Вінниця, Українська РСР, СРСР
Помер20 червня 2021(2021-06-20)[1] (84 роки)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьжурналіст, режисер, телепродюсер, редактор, телеведучий, кінорежисер
Alma materМосковський державний університет шляхів сполучення
Знання мовукраїнська і російська
ЗакладВища школа економіки (Москва), Общественное телевидение России, Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія, Центральне телебачення Держтелерадіо СРСР, International Academy of Television and Radiod і Перший канал
ПартіяКПРС
ДітиMaryana Lysenkod
Нагороди
IMDbID 1186945

Анатолій Григорович Лисенко (14 квітня 1937, Вінниця — 20 червня 2021, Москва, Росія) — російський телеведучий, видатний діяч російського телебачення, заслужений діяч мистецтв Росії, лауреат Державної премії СРСР.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Анатолій Лисенко народився в 1937. Закінчив економічний факультет Московського інституту інженерів залізничного транспорту та аспірантуру під Всесоюзному заочному інституті інженерів залізничного транспорту[2].

З 1959 починає працювати позаштатним автором і ведучим молодіжних програм. З 1968 року працює у Головній редакції програм для молоді Центрального телебачення[2].

З 1987 керував програмою «Взгляд». З 1990 по 1996 рік керував у ранзі генерального директора Всеросійською державною телевізійною і радіомовною компанією[2].

Автор кількох документальних фільмів («Стратегія перемоги» (2 серії), «Наша біографія», «20 хвилин з життя Юрія Петрова», «Афганські репортажі» та інші), телепередач («Аукціон», «Світ і молодь», «Діалог»), циклу програм для дітей на радіо, а також сценаріїв до понад 35 документальних фільмів.

Державний радник I класу у відставці[3].

Президент Міжнародної академії телебачення і радіо[2][4].

Нагороди

[ред. | ред. код]
Анатолій Лисенко отримує димлом від Дмитра Медвед'єва

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б The Moscow Times / H. Amos, M. Berdy, M. Fishman — Alexander Gubsky, 1992. — ISSN 1563-6275
  2. ↑ а б в г атлас медиаменеджеров Лысенко Анатолий Григорьевич[недоступне посилання]
  3. ↑ Анатолий Лысенко на прощании с А. Н. Шиловой. Архів оригіналу за 7 липня 2010. Процитовано 28 травня 2010.
  4. ↑ Академики в теле [Архівовано 28 червня 2009 у Wayback Machine.] «Російська газета» № 4814 от 17 декабря 2008
  5. ↑ Награждён указом Президента РФ Б. Ельцина № 560 7 мая 1999 г.[недоступне посилання з липня 2019]
  6. ↑ Награждён указом Президента РФ Б. Ельцина № 683 8 мая 1996 г.[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лисенко_Анатолій_Григорович