French
DeutschЛитвинович Іван Володимирович — Вікіпедія
| Литвинович Іван Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Прізвисько | Vanya[1]  |
| Народився | 26 червня 2001[2] (23 роки) Вілейка, Мінська область, Білорусь |
| Країна |  Білорусь |
| Місце проживання | Вітебськ |
| Діяльність | стрибун на батуті |
| Alma mater | Білоруський державний університет фізичної культури |
| Вага | 60 кг |
| Зріст | 170 см |
| Нагороди | |
Іван Володимирович Литвинович (біл. Іван Уладзіміравіч Літвіновіч; нар. 26 червня 2001 року, Вілейка, Білорусія) — білоруський батутист, чемпіон Олімпійських ігор 2020 и 2024 років[3], чемпіон світу в командному заліку та срібний призер в особистому заліку (2019). Майстер спорту міжнародного класу Республіки Білорусь.
Іван Литвинович народився 26 червня 2001 року в Вілейці.
Мати — Тетяна Олександрівна — майстер спорту СРСР зі спортивної акробатики[4], тренер зі стрибків на батуті у Вілейській СДЮШОР[5].
З п'яти років займався акробатикою, з восьми років перейшов на стрибки на батуті. Першим тренером був Петро Зайцев. Потім тренувався під керівництвом тренера Ольги Власової[5].
Закінчив середню школу № 1 і Вілейський державний коледж за спеціальністю автослюсар[6]. Навчається в Білоруському державному університеті фізичної культури[5].
Навесні 2021 року підписав лист «за мир і згоду» і із закликом «покласти край зазіханням на білоруський спорт ззовні», що носить провладний характер[7].
У квітні 2018 року на чемпіонаті Європи в Баку взяв золото в юніорському розряді. У жовтні 2018 року на III Юнацьких Олімпійських іграх у Буенос-Айресі Іван посів 4 місце[4].
У 2019 році на чемпіонаті світу в Токіо Іван взяв срібну медаль в індивідуальному заліку і золоту медаль в командному[4].
У лютому 2020 року на першому етапі Кубка світу в Баку Іван взяв срібну медаль в індивідуальному заліку.
На чемпіонаті Європи 2020, перенесеного в Сочі на 2021 рік, взяв золоту медаль в командному заліку, в індивідуальному заліку посів 22 місце.
У 2021 році на Олімпійських Іграх в Токіо завоював золоту медаль в індивідуальному заліку[8].
Завоював квоту на Олімпійські ігри 2024 року завдяки своїм результатам у серії Кубків світу 2024 року.[9] У червні Міжнародний олімпійський комітет затвердив його як індивідуального нейтрального спортсмена.[10]
- ↑ Olympedia — 2006.
- ↑ Olympedia — 2006.
- ↑ Виталий Олехнович (31 липня 2021). Белорус Иван Литвинович выиграл золото в прыжках на батуте на Олимпиаде в Токио - Люди Onliner. Onliner (рос.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- ↑ а б в Владимир Зданович. «Любпю скорость с детства - это моя стихия» // Наш спорт. — 2020. — 28 лютого. Архівовано з джерела 31 липня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ а б в Иван Литвинович: «Ходить и прыгать на батуте научился одновременно». МЛЫН.BY - Новости Минской области (рос.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- ↑ Татьяна ПАСТУШЕНКО (27 вересня 2018). На Юношеских Олимпийских играх в Буэнос-Айресе Беларусь представят 37 спортсменов. www.sb.by (рос.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- ↑ Дмитрий Кузнецов (31 июля 2021). «Я подписывал письмо, что спорт вне политики». Олимпийский чемпион из Белоруссии — о ситуации в стране. Спорт-Экспресс. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
- ↑ Белорусский батутист Иван Литвинович выиграл золото Олимпиады в Токио. www.belta.by (рос.). 31 липня 2021. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- ↑ Newly-minted Olympic qualifiers in Trampoline Gymnastics: These nations are heading to Paris!. www.gymnastics.sport. Процитовано 25 липня 2024.
- ↑ https://olympics.com/ioc/paris-2024-individual-neutral-athletes
- Іван Литвинович на сайті olympics.com [Архівовано 31 липня 2021 у Wayback Machine.]
