Литвин Олег Олексійович — Вікіпедія
Литвин Олег Олексійович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 29 серпня 1979 Грушівка, Апостолівський район |
Смерть | 14 листопада 2014 (35 років) Дебальцеве (мінометний обстріл) |
Псевдо | «Шаман» |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Оле́г Олексі́йович Литви́н — український військовик, вояк батальйону «Київська Русь» Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
Кінолог, кандидат у майстри спорту. Був 3-м у рейтингу українських аджилістів 2013 року. Інструктор та суддя з аджиліті Всеукраїнської Федерації спорту із собаками, капітан харківської команди «КЛАСС».
Загинув 14 листопада 2014-го під час мінометного обстрілу блокпоста під Дебальцевим, який вчинили російські збройні формування.
Залишились громадянська дружина та син від першого шлюбу.
Похований у Грушівці, де живе його матір.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
- з 14 листопада 2015 р. ім'я Олега Литвина має вулиця, на якій він народився та виріс.
- Указ Президента України від 26 лютого 2015 року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Литвин Олег Олексійович [Архівовано 22 лютого 2015 у Wayback Machine.]
![]() | Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |