Литовченко Григорій Павлович — Вікіпедія

Литовченко Григорій Павлович
Народився	1908 Нижньодніпровський район, Катеринослав, Російська імперія
Помер	1977
Країна	УНР  Українська РСР  СРСР
Національність	українець
Діяльність	колгоспник, політик
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Григорій Павлович Литовченко (1908(1908), місто Амур-Нижньодніпровськ Катеринославської губернії, нині в складі міста Дніпра Дніпропетровської області — 1977) — український компартійний діяч, передовик сільського господарства. Герой Соціалістичної Праці (26.02.1958). Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1952—1956 роках. Член ЦК КПУ в 1956—1961 роках.

Народився в родині робітника. Трудову діяльність розпочав з 11 років. Пас худобу, наймитував по селах. У 1923—1925 роках — учень Амур-Нижньодніпровської професійно-технічної школи, здобув фах слюсаря. У 1925 році вступив до комсомолу.

У 1925—1929 роках — розважувач-відмітчик, помічник машиніста, машиніст, токар Амур-Нижньодніпровського (Дніпропетровського) металургійного заводу імені Комінтерну.

За рекомендацією металургів заводу імені Комінтерну у 1929 році як комсомолець-«двадцятип'ятитисячник» направлений в село Новогригорівку Генічеського району. Уже в лютому 1930 року об'єднав шість невеликих ТОЗів села в сільськогосподарську артіль «Початок життя», яку і очолив. Потім працював головою колгоспу імені Жовтневої революції, секретарем партійної організації села Новогригорівки, заступником директора Новогригорівської машинно-тракторної станції (МТС) Генічеського району Дніпропетровської області.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1933—1935 роках — студент Новогородківського сільськогосподарського технікуму.

У 1935—1937 роках — дільничний агроном, завідувач агрохімічної лабораторії Новогригорівської машинно-тракторної станції Генічеського району.

У 1937—1940 роках — заступник директора Генічеського бавовняного заводу. У 1940—1941 роках — голова колгоспу «Східний гігант» Генічеського району.

У 1941 році евакуйований у східні райони СРСР. У 1941—1942 роках — голова колгоспу Марксівського району Саратовської області РРФСР.

Учасник Другої світової війни з 1942 року. З 1943 до 1946 року служив партійним організатором зенітно-артилерійського дивізіону Радянської армії.

З 1946 до 1948 року — секретар організації КП(б)У колгоспу імені Сталіна села Рівне Генічеського району Херсонської області.

У 1948—1963 роках — голова колгоспу імені Сталіна (з 1961 року — імені XXII з'їзду КПРС) в селі Рівне Генічеського району Херсонської області.

Потім — на пенсії.

• Герой Соціалістичної Праці (26.02.1958)
• орден Леніна (26.02.1958)
• медаль «За трудову доблесть» (30.04.1966)
• медалі

• Депутаты Верховного Совета СССР. Пятый созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1959. (рос.)
• (рос.) [1] [Архівовано 8 серпня 2013 у Wayback Machine.]