Лицева сітка — Вікіпедія
Лицева сітка використовується пасічниками для захисту обличчя від ужалень бджолами.
Сітка складається із прозорого матеріалу в лицевій частині (чорного тюлю, дротяної сітки або іншого прозорого матеріалу) та ковпака, на зразок бриля, який зшивають із тканини, наприклад, ситцю. Щоб капелюх тримав форму, а сітка розташовувалася на віддалі від обличчя (близько 10 см), в сітку вшивають каркас із сталевих дротин.
Щоб бджоли не залазили під сітку, її нижню частину заправляють під одяг, або в нижній частині сітки вшивається резинка або шнурок, щоб затягувати нижню частину сітки.[1]
Ця стаття не має інтервікі-посилань. |
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 413.