Лосєво (Павловський район) — Вікіпедія

село Лосєво
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Павловський
Поселення Лосєвське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20233840001
Код ЗКТМО: 20633440101
Основні дані
Час заснування 1697
Попередні назви: Битюзька слобода
Населення 4398 осіб (2010 рік)
Поштові індекси 396400, 396431, 396432
Телефонний код +7 473-62
Географічні координати: 50°40′14″ пн. ш. 40°02′20″ сх. д. / 50.670555555556° пн. ш. 40.038888888889° сх. д. / 50.670555555556; 40.038888888889
Часовий пояс UTC+3
Влада
Вебсторінка losevskoe.pav.e-gov36.ru
Голова адміністрації Бугайов Анатолій Романович
Мапа
Лосєво (Росія)
Лосєво
Лосєво

Лосєво (Воронезька область)
Лосєво
Лосєво

Мапа

Лосєво — село в Павловському районі Воронезької області, адміністративний центр Лосєвського сільського поселення.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Битюг в 30 км на схід від залізничної станції Сагуни (лінія «Лиски—Міллерово» Південно-Східної залізниці) на федеральній автомагістралі Дон.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засновано в 1697 році задніпровськими козаками (800 сімей), що приїхали за запрошенням острогозького полковника Булларта. Першопочаткова назва поселення — Битюзька слобода. У 1710 році поселення перейменовано в Битюзьку слободу Лосєва на честь приказного Петра Лосєва, який керував селом з 1702 по 1710 р. Згодом слобода Лосєва стала селом Лосєвом.

Переселення в Лосєво українських селян тривало і протягом першої половини XVIII ст.: сюди приходили українці з інших сел сучасної Воронезької області, а також зі Змієва, Охтирки та Ізюма[1].

У документах 1724 року Лосєво вперше згадується як село з церквою.

Наприкінці XIX — на початку XX ст. село було центром Лосєвської волості Павловського повіту Воронезької губернії.

З 1928 по 1962 рік Лосєво було центром Лосєвського району Воронезької області[2][3].

Економіка

[ред. | ред. код]

У селі розташовані завод «Металіст» (рос. завод «Металлист»), підприємство «Лосєворемтехніка» (рос. предприятие «Лосеворемтехника»)[4]. Працює ЗАТ «Доно-Битюзький рибак» (рос. ЗАО «Доно-Битюгский рыбак»)[5]. З радянських часів залишились колгоспи «Світлий шлях» (рос. колхоз «Светлый путь») та «Лосєво» (рос. колхоз «Лосево»).

У Лосєві досить багато магазинів та кав’ярень, клієнтами яких є проїжджі автомагістраллю Дон. Функціонують стоянки, автомийки, готелі і міні-ринок «Веселка» (рос. мини-рынок «Радуга»).

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

У селі працюють дві середні школи, два дитячі садки, два доми культури, Будинок дитячої творчості, дитяча музична школа, три бібліотеки та Благовіщенська церква, побудована в 1762 році.

Населення

[ред. | ред. код]
Кількість мешканців Лосєва по роках
1859 1900 1906 1916 1923 1925 1980 2002 2007 2009 2010
7220[6] 9572[6] 10478[7] 11026[7] 9483[7] 10789[7] 4356[8] 4539[9] 4576[10] 4630[11] 4398

Етнічний склад неоднорідний: у селі мешкають росіяни та українці. Суттєва частка населення розмовляє суржиком з елементами слобожанського говору української мови.

Національний склад Лосєва за даними перепису населення 1939 року: українці — 87,3% або 4094 осіб, росіяни — 12,2% або 570 осіб[12].

Література

[ред. | ред. код]
  • Кригер Л. Павловская летопись. Осенённые временем. — Воронеж : Творческое объединение «Альбом», 2011. — 128 с.(рос.)
  • Аббасов А.М. Лосево. — Воронеж : Центрально-Черноземное кн. изд-во, 1993. — 65 с.(рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Losevo - село Лосево, Воронежская область. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 12 червня 2016.(рос.)
  2. Справка об изменении административно-территориального деления Воронежской обл. Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 12 червня 2016.(рос.)
  3. Воронежская область на сайте «Всемирный исторический проект». Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 12 червня 2016.(рос.)
  4. О поселении. Официальный сайт Лосевского сельского поселения. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016.(рос.)
  5. Развал сельского хозяйства может закончиться новой гражданской войной [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  6. а б Кригер, 2011, с. 91.
  7. а б в г Кригер, 2011, с. 92.
  8. Кригер, 2011, с. 95.
  9. Всероссийская перепись населения 2002 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 12 червня 2016.(рос.)
  10. Кригер, 2011, с. 54.
  11. Кригер, 2011, с. 60.
  12. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения по регионам России. Демоскоп. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016.(рос.)