Лотар-Гюнтер Бухайм — Вікіпедія

Лотар-Гюнтер Бухайм
Lothar-Günther Buchheim
Народився	6 лютого 1918(1918-02-06) Веймар, Тюрингія, Німецька імперія
Помер	22 лютого 2007(2007-02-22) (89 років) Штарнберг, Баварія, Німеччина ·серцева недостатність[1]
Поховання	Бернрид
Країна	Німеччина
Діяльність	художник, видавець, письменник, викладач університету, військовий кореспондент, фотограф, графік
Alma mater	Дрезденська академія мистецтвd і Мюнхенська академія мистецтв
Жанр	роман
Magnum opus	Das Boot («Підводний човен»)
Мати	Charlotte Buchheimd
У шлюбі з	Diethild Buchheimd
Автограф
Учасник	Друга світова війна
Нагороди
Лотар-Гюнтер Бухайм у Вікісховищі

|ширина= |опис зображення= |вікісховище= |дебют=

Лотар-Гюнтер Бухайм (нім. Lothar-Günther Buchheim; 6 лютого 1918 — 22 листопада 2007) — був німецьким письменником, художником і колекціонером, творецем Музею фантазії на березі озера Штарнберг під Мюнхеном. Найбільшу популярність здобув після виходу роману «Das Boot» (1973), який став світовим бестселером і основою фільму «Підводний човен».

Бухейм народився в Веймарі (Тюрингія, Німеччина), був сином художниці Шарлотти Бухайм. Вона була не одруженою та жила з батьками. До 1924 року вони жили в Веймарі, після в Рохліці до 1932-го, потім в Хемніці . Уже тоді Бухейм-молодший підробляв в газетах і брав участь у художній виставці 1933 року, коли йому було всього 15.

Люблячи подорожувати, разом з братом він дістався до Чорного моря, по Дунаю на каное. Після того як отримав атестат зрілості в 1937-му, деякий час жив в Італії, де написав свою першу книгу Tage und Nächte steigen aus dem Strom. Eine Donaufahrt. («Дні і ночі встають з річки. Подорож по Дунаю»), яка була видана в 1941 році. Бухейм вивчав мистецтво в Дрездені і Мюнхені в 1939-му, був мобілізований в армію в 1940 році.

Під час війни Бухейм був офіцером пропаганди і служив зондерфюрером (Б) в роті пропаганди Крігсмаріне, писав зведення про підводні міни, есмінці і підводні човни. Робив скетчі та фотографії.

• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
  • кавалерський хрест (1983)
  • командорський хрест (1986)
  • великий офіцерський хрест (1996)
• Почесний доктор Дуйсбурзького університету (1985)
• Баварський орден «За заслуги» (1988)
• Почесний громадянин міста Хемніц (1992) — в 2001 році позбавлений через провальну виставку скандальних воєнних малюнків.
• Премія Ернста Гоферіхтера (1993)
• Орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» (Баварія) (1998)

• « Підводний човен »

• Karl-Friedrich Merten / Kurt Baberg: Wir U-Bootfahrer sagen: Nein! So war das nicht! Eine Anti-Buchheim-Schrift. U-Bootfahrer nehmen kritisch Stellung zur Schmähschrift des Lothar-Günther Buchheim „Die U-Boot-Fahrer“, J. Reiss-Verlag, 1986

• www.buchheimmuseum.de [Архівовано 5 травня 2012 у Wayback Machine.]