Лотман Юрій Михайлович — Вікіпедія

Юрій Михайлович Лотман
Юрий Михайлович Лотман
Народився28 лютого 1922(1922-02-28)
Петроград
Помер28 жовтня 1993(1993-10-28) (71 рік)
Тарту
Похованняцвинтар Рааді Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
Національністьєврей
Діяльністьсеміотик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПетербурзький університет
Галузьсеміотика, мовознавство, літературознавство, теорія кіно, театрознавство, культурологія
ЗакладТартуський університет
Вчене званняпрофесор Тартуського університету
Науковий ступіньдоктор наук
Науковий керівникGrigory Gukovskyd, Макогоненко Георгій Пантелеймонович і N. I. Mordovchenkod Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніBoris Gasparovd
Mikhail Bilinkisd
Mikhail Weiskopfd
Vadim Rudnevd
Булкіна Інна Семенівна
Ljubov Kisseljovad Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиMikhail Weiskopfd
Jelena Grigorjevad
Ljubov Kisseljovad
Yelena Grachyovad Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук Естонії
Шведська королівська академія наук
Британська академія
Норвезька академія наук
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:семіотика
У шлюбі зZara Mintsd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (3 Редагувати інформацію у Вікіданих)Міхаїл Лотман[2]
Олексій Лотман Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Автограф

Юрій Михайлович Лотман (28 лютого 1922, Петроград — 28 жовтня 1993, Тарту) — радянський та естонський літературознавець, культуролог та семіотик єврейського походження.

Біографія

[ред. | ред. код]
могила Ю. Лотмана в м. Тарту

Навчався в Петрішуле з 1930 до 1939 року та в Ленінградському університеті. Був призваний на військову службу в 1940 році. Брав участь у Другій світовій війні.

Після закінчення університету в 1950 році і до кінця життя працював у Тарту через ліберальнішу обстановку в Естонській РСР; професор Тартуського університету.

У березні 1951 року одружився із Зарою Григорівною Мінц (1927—1990) — літературознавицею, фахівчинею з вивчення творчості Александра Блока та російського символізму, професоркою Тартуського університету.

Юрій Лотман — один з основоположників Тартусько-московської семіотичної школи. Член-кореспондент Британської академії наук (1977), член Норвезької академії наук (1987), академік Шведської королівської академії наук (1989) і член Естонської академії наук.

Наприкінці 1980-х років Юрій Лотман виступив на телебаченні з серією пізнавальних передач «Бесіди про російську культуру».

Теорія

[ред. | ред. код]

Семантика простору

[ред. | ред. код]

У праці «Структура літературного тексту» Лотман зосереджує увагу не на часовій структурі оповіді в художньому тексті, а на структурі просторовій. Ця просторова модель знайшла широке використання при літературознавчому аналізі на рівні тексту.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Подія або сюжет є у Лотмана парафразою дії в оповіді. При аналізі, на думку Лотмана, слід брати до уваги глобальну структуру тексту, а не окремі фрагменти дії. За Лотманом сюжет складається з трьох елементів:

  • Семантичне поле (світ, про який оповідається), розділене на дві комплементарні множини;
  • Межа між двома множинами, яку може передолати лише герой оповіді.
  • Герой оповіді (персонаж), який є носієм дії в оповіді.

Революційні та реститутивні тексти

[ред. | ред. код]

Наративні тексти можуть бути, на думку Лотмана, революційними або реститутивними. В революційних текстах присутнє подолання межі. У реститутивних текстах подолання межі не відбувається.

Лотман вважав, що будь-який культурний порядок світу структурується за топологічним принципом, тобто соціальні, релігійні, політичні й моральні моделі концепціоналізуються через просторові уявлення.

Семіосфера

[ред. | ред. код]

Аналогічно до біосфери, Лотман розробив поняття «семіосфери». Семіосфера — це такий закритий простір, всередині якого відбуваються комунікативні процеси.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Праці

[ред. | ред. код]
  • Лекции по структуральной поэтике (1964)
  • Статьи по типологии культуры: Материалы к курсу теории литературы. Вып. 1 (1970)
  • Структура художественного текста (1970)
  • Анализ поэтического текста. Структура стиха (1972) (монография)
  • Статьи по типологии культуры: Материалы к курсу теории литературы. Вып. 2 (1973)
  • Семиотика кино и проблемы киноэстетики (1973)
  • Роман А. С. Пушкина «Евгений Онегин»: Комментарий (1980)
  • Александр Сергеевич Пушкин: биография писателя (1981)
  • Лотман Юрий Михайлович. Александр Сергеевич Пушкин. Биография писателя. Пособие для учащихся. — 2—е. — Лениград : «Просвещение». Ленинградское отделение, 1983. — 256 с. — (Биография писателя) — 400 000 прим. (рос.)
  • Культура и взрыв (1992)
  • Лотман Ю. Беседы о русской культуре. Быт и традиции русского дворянства (XVIII — начало XIX века). (1993)
  • Диалог с экраном (1994; совместно с Ю. Цивьяном)

Статті та дослідження з теорії літератури

[ред. | ред. код]
  • Литературоведение должно быть наукой (1967)
  • О типологическом изучении литературы (1969)
  • О содержании и структуре понятия «художественная литература» (1973)
  • Замечания о структуре повествовательного текста (1973)
  • К функции устной речи в культурном быту пушкинской эпохи (1979)
  • Литературная биография в историко-культурном контексте (К типологическому соотношению текста и личности автора) (1986)
  • Массовая литература как историко-культурная проблема (1991)
  • Лотман Ю. До побудови теорії взаємодії культур (семіотичний аспект) // Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2009. — С. 195—211.

Література

[ред. | ред. код]
  • Егоров Б. Ф. Жизнь и творчество Ю. М. Лотмана. М., 1999. — 384 с. (рос.)
  • Киченко О. С. Пушкіністика Ю. М. Лотмана 1970 — 1980-х років: реконструктивні стратегії в семіотиці: Монографія. — Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2012. — 156 с.

Посилання

[ред. | ред. код]

Праці Юрія Лотмана онлайн

[ред. | ред. код]
  1. книжка — С. 57.
  2. книжка — С. 28.