Лоуренс Ферлінгетті — Вікіпедія

Лоуренс Ферлінгетті
При народженніангл. Lawrence Monsanto Ferling[1]
Народження24 березня 1919(1919-03-24)[2][3][…]
Йонкерс, Вестчестер, Нью-Йорк, США[1]
Смерть22 лютого 2021(2021-02-22)[5][6] (101 рік)
 Сан-Франциско, Каліфорнія, США[5]
(interstitial lung diseased)
ПохованняБолінас[7]
Країна США[1]
НавчанняПаризький університет, Колумбійський університет[1][8], Університет Північної Кароліни в Чапел-Гілл[8], Northfield Mount Hermon Schoold (1937) і Riverdale Country Schoold
Діяльністьофіцер, поет, перекладач, видавець, художник, журналіст, антивоєнний активіст, письменник, інвестиційний активіст, драматург, книгар, політичний активіст
Напрямокбіт-покоління
ПрацівникThe Daily Tar Heeld
ЧленАмериканська академія мистецтв та літератури[8]
Роботи в колекціїВитончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Смітсонівський музей американського мистецтва і Oregon Poetry Collectiond[9]
Нагороди
CMNS: Лоуренс Ферлінгетті у Вікісховищі

Лоуренс Ферлінгетті (англ.  Lawrence Ferlinghetti; нар. 24 березня 1919, Йонкерс, Нью-Йорк — пом. 22 лютого 2021, Сан-Франциско, Каліфорнія) — американський поет, художник, видавець, громадський діяч, представник біт-покоління. Член опікунської ради міжнародного руху «Живопис і поезія».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Йонкерсі, штат Нью-Йорк. Після хвороби матері у дитинстві жив у Франції у своєї тітки, яка потім знову переїхала в США. Учасник Другої світової війни. Навчався в університеті штату Кароліна і Колумбійському університеті, де 1947 року отримав вчений ступінь магістра з англійської літератури. Продовжив навчання в Сорбонні, отримавши докторський ступінь в області поезії.

Після одруження 1951 року Ферлінгетті переїхав до Сан-Франциско, де викладав французьку мову. З 1953 року видає журнал "City Lights", що отримав назву на честь фільму Чарлі Чапліна «Вогні великого міста». Одночасно було відкрито магазин з такою ж назвою. З 1955 року почав видавати поетичні збірки. У жовтні 1956 року в четвертому випуску серії «Кишенькові поети» вийшла поема Аллена Гінзберга «Крик» (Howl). Після виходу тираж був вилучений поліцією, Ферлінгетті й співробітник магазину були арештовані, проти них було порушено кримінальну справу за звинуваченням у порушенні благопристойності, однак Ферлінгетті виграв справу в суді. Запис слухань справи був опублікований в 1961 році під назвою «Виття цензора». 1969 року Аллен Гінзберг зауважив, що Ферлінгетті заслуговує «якої-небудь Нобелівської премії книговидання» — настільки його робота збагатила всю сучасну культуру.

Автор понад 30 поетичних збірок. Ферлінгетті також писав експериментальний роман «Її» (Her, 1960), експериментальну драму, мемуари, перекладав з французької («Слова» Жака Превера, 1959), оформляв книги, писав олією, брав активну участь у різних громадських рухах.

Малювання

[ред. | ред. код]

Нарівні з продажем і видавництвом книжок Ферлінгетті малював 60 років, і більша частина його робіт була виставлена ​​в галереях і музеях по всій території Сполучених Штатів.

2009 року Ферлінгетті став членом Комітету пошани італійського художнього літературного руху IMMAGINE & POESIA, заснованого під патронатом Aeronwy Thomas. Ретроспектива робіт Ферлінгетті, «60 років живопису», була поставлена ​​в Римі і Реджо-Калабрії 2010 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Janus Pannonius International Poetry Prize (2012)
  • Literarian Award for Outstanding Service to the American Literary Community
  • James Madison Freedom of Information Award

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Pictures of the World Gone (1955) Poetry
  • A Coney Island of the Mind (1958) Poetry
  • Her (New Directions 1960) Prose
  • Unfair Arguments with Existence (short plays) (1963)
  • Routines (short plays) (1964)
  • Starting from San Francisco (New Directions 1967) Poetry
  • Two Scavengers in a Truck, Two Beautiful People in a Mercedes (1968)
  • Tyrannus Nix? (New Directions 1969) Prose
  • The Secret Meaning of Things (1970) Poetry
  • The Mexican Night (Travel Journal) (New Directions 1970)
  • Back Roads to Far Places (New Directions 1971) Poetry
  • Open Eye, Open Heart (New Directions 1973) Poetry
  • Who Are We Now? (New Directions 1976) Poetry
  • Landscapes of Living and Dying (1980) ISBN 0-8112-0743-9
  • Over All the Obscene Boundaries (1986)
  • Love in the Days of Rage (E. P. Dutton 1988) Novel
  • A Buddha in the Woodpile (Atelier Puccini 1993)
  • These Are My Rivers: New & Selected Poems, 1955-1993 (New Directions) ISBN 0-8112-1273-4, ISBN 0-8112-1252-1
  • A Far Rockaway Of The Heart (New Directions 1998) ISBN 0-8112-1347-1
  • Love in the Days of Rage (2001)
  • Americus: Part I (2004)

Переклади українською

[ред. | ред. код]

Окремі поезії Ферлінгетті українською переклала перекладацька група VERBація, до складу якої входять Таня Родіонова, Вероніка Ядуха та Юлія Дідоха[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  2. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Encyclopædia Britannica
  5. ↑ а б https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/lawrence-ferlinghetti-dead/2021/02/23/37b2a134-edd5-11df-abf5-a1622994c5f5_story.html
  6. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  7. ↑ Find a Grave — 1996.
  8. ↑ а б в https://www.pw.org/directory/writers/lawrence_ferlinghetti
  9. ↑ https://alliance-primo.hosted.exlibrisgroup.com/permalink/f/3uoa1r/CP71118532990001451
  10. ↑ Вірші Лоренса Ферлінґетті в перекладах українською. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 1 червня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лоуренс_Ферлінгетті&oldid=35245463