Лошкарівка (селище) — Вікіпедія
селище Лошкарівка | |
---|---|
Залізнична станція Лошкарівка | |
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Криворізький район |
Тер. громада | Софіївська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12060270290073166 |
Облікова картка | Лошкарівка |
Основні дані | |
Населення | 278 |
Поштовий індекс | 53183 |
Телефонний код | +380 5650 |
Географічні координати | 47°58′26″ пн. ш. 34°10′25″ сх. д. / 47.97389° пн. ш. 34.17361° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 41 м |
Водойма | р. Базавлук
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Лошкарівка |
Селищна влада | |
Адреса | 53180, с. Миколаївка, вул. Авангардівська, 17 |
Карта | |
Лошкарівка у Вікісховищі |
Лошкарівка — селище в Україні, Софіївській селищній громаді Криворізького району Дніпропетровської області.
Населення — 278 мешканців.
Селище Лошкарівка знаходиться на відстані 1 км від лівого берега річки Базавлук, примикає до села Миколаївка, на відстані 2 км. знаходиться село Лошкарівка (Нікопольський район). Поруч проходять автомобільна дорога Т 0432 і залізниця, станція Лошкарівка.
Місцевість, де знаходиться селище, має давню історію. Біля селища розташовано багато скіфських курганів. До 1775 року ця територія належали до козацької вольниці. Після зруйнування січі, у 1780 році ці землі отримав у власність чиновник Новоросійської губернської канцелярії, генерал-майор дипломат і потаємний радник грузинського походження Сергій Лазарович Лашкарьов (Лашкарідзе), і заснував на них слободу.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Варварівка (Зайцеве) Лошкарівської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 187 осіб, налічувалось 28 дворових господарств, існувала православна церква.[1]
В 1913 р. приступили до спорудження залізничної лінії Мерефа-Херсон. Лінія проходила через володіння Лашкарьова, з цього, станція влаштована на даній території (Координати: 47°58'30 "N 34°10'22" E) отримала назву Лошкарівка. Більш інтенсивно стала заселятися після другої світової війни. У 1923 році утворено Софіївський район і станція Лошкарівка стала належати до нього. У липні 1930 село Чемеринське (Сталіндорф, Сталіно, нині-Жовтневе) стало районним центром. У 1961 році районний центр знову був перенесений до Софіївки. Нині станція Лошкарівка має статус- селище, адміністративно належить до криворізького району Софіївської селищної територіальної громади Миколаївського старостату. Налічує п'ять вулиць: Привокзальна, Молдіжна ( ранішіше П.Морозова), Шевченка, Урожайна і Польова.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 275 | 98.92% |
російська | 3 | 1.08% |
Усього | 278 | 100% |
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 20 (рос. дореф.)
- Погода в селищі Лошкарівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |