Лук'яненко Олександра Михайлівна — Вікіпедія

Олександра Михайлівна Лук'яненко рос. Александра Михайловна Лукьяненко
Міністр соціального захисту населення України
19 березня 1979 — 17 вересня 1991
Попередник:	Олексій Федоров
Спадкоємець:	Аркадій Єршов
Народження:	28 січня 1938(1938-01-28) Долинська
Смерть:	12 червня 1993(1993-06-12) (55 років) Київ
Країна:	СРСР і Україна
Освіта:	Дніпропетровський державний медичний інститут
Ступінь:	доктор медичних наук (1973)
Партія:	КПРС
Нагороди:	Шаблон:Заслужений лікар УРСР

Олександра Михайлівна Лук'яненко (28 січня 1938(19380128), село Шевченкове, тепер місто Долинська Долинського району Кіровоградської області — 12 червня 1993, місто Київ) — українська радянська діячка, міністр соціального забезпечення Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ в 1976—1981 і 1986—1990 роках. Доктор медичних наук (1973).

У 1961 році закінчила Дніпропетровський державний медичний інститут.

Член КПРС з 1961 року.

У 1961—1970 роках — завідувачка відділу охорони здоров'я Дзержинського районного виконавчого комітету міста Кривого Рогу; головна лікарка 2-ї лікарні міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У 1970—1973 роках — начальниця відділу, заступниця начальника Управління по лікувальній роботі 4-го Головного управління Міністерства охорони здоров'я Української РСР.

У лютому 1973 — квітні 1974 року — заступниця міністра соціального забезпечення Української PCP. У квітні 1974 — березні 1979 року — 1-й заступниця міністра соціального забезпечення Української PCP.

19 березня 1979 — 17 вересня 1991 року — міністр соціального забезпечення Української PCP.

Авторка понад 30 наукових праць, серед яких три монографії «Ревматичні пороки серця у вагітних» (1968), «Реабілітація і лікарсько-трудова експертиза при фібромі матки» (1981), «Проблеми експертизи реабілітації і працевлаштування інвалідів» (1982).

• два ордени Трудового Червоного Прапора (1976, 1981)
• орден Знак Пошани (1971)
• три медалі
• заслужений лікар Української РСР (1984)
• почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (27.01.1988)

• [1]