Луц Лонг — Вікіпедія

Карл Людвіг «Луц» Лонг
Carl Ludwig "Luz" Long
Луц Лонг (2 місце, праворуч) Нагородження переможців стрибків у довжину.
Луц Лонг (2 місце, праворуч)
Нагородження переможців стрибків у довжину.
Луц Лонг (2 місце, праворуч)
Нагородження переможців стрибків у довжину.
Загальна інформація
Національністьнімець
Громадянство Німецький Райх
Народження27 квітня 1913(1913-04-27)
Лейпциг, Німецька імперія
Смерть14 липня 1943(1943-07-14)
Біскарі, Королівство Італія
ПохованняСицилія
Зріст184 см
Вага72 кг
Alma materЛейпцизький університет
Спорт
КраїнаНімеччина Німеччина
Вид спортулегка атлетика
Дисциплінастрибки в довжину, потрійний стрибок
Клубнім. Leipziger Sport Club
Нац. збірнаНімеччина Німеччина
Участь і здобутки
Олімпійські ігристрибки в довжину: 7,87 м
потрійний стрибок: 14,62 м
Нагороди

Медаль П'єра де Кубертена

Олімпійські ігри
Срібло Берлін 1936 стрибки в довжину
Чемпіонати Європи
Бронза Турин 1934 стрибки в довжину
Бронза Париж 1938 стрибки в довжину
CMNS: Луц Лонг у Вікісховищі

Карл Лю́двіг «Луц» Лонг (нім. Carl Ludwig «Luz» Long; 27 квітня 1913, Лейпциг, Німецька імперія — 14 липня 1943, Біскарі, Королівство Італія) — німецький легкоатлет (стрибки в довжину), срібний призер літніх Олімпійських ігор 1936 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 27 квітня 1913 року у Лейпцигу, в родині начальника лейпцизької аптеки (нім. Schwanen-Apotheke) Карла Германа Лонга (1875—1945) та його дружини Йоганни (1885—1976), внучки хірурга Карла Тірша та правнучки відомого хіміка Юстус фон Лібіх. Дядьками Луца були історик Ганс Дельбрюк і теолог Адольф фон Гарнак.

Вивчав право на юридичному факультеті Лейпцизького університету.

До початку війни працював адвокатом у Гамбурзі.

В 1934 році зайняв третє місце на чемпіонаті Європи в Турині з результатом 7,25 м.

У віці 23 років, в 1936 році оновив європейський рекорд і вийшов у лідери світових стрибунів.

Був зарахований до нім. Leipziger Sport Club.

У 1936 році на літніх Олімпійських іграх у Берліні виграв срібну медаль зі стрибків у довжину. Через два дні зайняв 10-е місце у потрійних стрибках з результатом 14,62 м.

З 1937 року був членом Націонал-соціалістичного союзу студентів Німеччини. Через рік вступив до СА.

У 1938 році зайняв третє місце на чемпіонаті Європи в Парижі з результатом 7,56 м.

З початком війни його призвали в танкову армію Роммеля в чині оберефрейтора.

10 липня 1943 року, під час вторгнення на Сицилію союзницьких військ, був смертельно поранений і помер через три дні у Британському військовому госпіталі.

Похований на військовому кладовищі Мотта-Сант'Анастазії, на Сицилії.

Після літніх Олімпійських ігор 1936 року довгі роки між атлетами Луцом Лонгом і чорношкірим американцем Джессі Оуенсом тривала дружба. У 1943 році, перебуваючи в армії, Луц написав листа в якому просив Оуенса у випадку його загибелі стати свідком на весіллі його сина Кая Лонга і розказати про їхню дружбу:

Відчуваю, що скоро для мене все скінчиться. Попіклуйся про мого сина Кая, розкажи йому про нашу дружбу.[1]
Оуенс стримав слово і на початку 1950-х був боярином на весіллі Кая.

У 1964 році, за допомогу порадою своєму головному конкурентові на Олімпіаді в Берліні, нагороджений посмертно медаллю П'єра де Кубертена.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Його головному конкуренту на Олімпіаді в Берліні Джессі Оуенсу не задалися перші спроби зі стрибків у довжину і той опинився під загрозою дискваліфікації. Тоді до Оуенса підійшов Луц Лонг і дружньо пояснив Джессі його помилку при стрибку, порадив дещо змінити техніку. Дослухавшись поради, Оуенс вийшов у фінал і взяв «золото» з новим світовим рекордом. Першим, хто привітав американця з успіхом, був саме Луц Лонг, котрому дісталося «срібло». На очах в оскаженілого Адольфа Гітлера німецький і американський спортсмени обійнявшись пройшли почесне коло. "Цей вчинок вимагав від Лонга чимало сміливості. «Ви можете переплавити всі мої кубки та медалі, і вони не переважать тієї дружби в 24 карати, що зародилася між мною і Луцом» — зізнався пізніше Джессі Оуенс[1].

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

І. Литвинець, А. Литвинець, С. Попович. Медаль П'єра де Кубертена як чинник популяризації ідей олімпізму. Стаття.