Луцій Емілій Павло — Вікіпедія

Луцій Емілій Павло
лат. L. Aemilius M.f.M.n. Paullus
Народився	не пізніше 250 до н. е. Стародавній Рим
Помер	2 серпня 216 до н. е. або 216 до н. е.[1] Канни, Барлетта, Апулія, Італія ·загиблий у бою
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	давньоримський політик, давньоримський військовий, давньоримський жрець
Знання мов	латина
Учасник	Битва при Каннах 216 р. до н. е.
Суспільний стан	патрицій[1] і шляхтич[d][1]
Посада	давньоримський сенатор[d][2], консул[2], консул, понтифік і легат
Рід	Aemilii Paullid
Батько	Марк Емілій Павло[1][1]
Мати	невідомо
У шлюбі з	невідомо
Діти	Луцій Емілій Павло Македонський[1][1], Емілія Павла і Marcus Livius Drususd[1][1]
Нагороди	Тріумф (219 до н. е.)
Медіафайли у Вікісховищі

Луцій Емілій Павло (лат. Lucius Aemilius Paullus) — давньоримський політик та воєначальник. Двічі був консулом: у 219 та 216 рр. до н. е.

Вперше обрано консулом у 219 р. до н. е., разом з Марком Лівієм Салінатором. Того ж року брав участь у другій Ілірійській війні, переміг Деметрія Фарського, який був змушений тікати до македонського царя Філіппа V. Після повернення до Риму нагороджено тріумфом. Згодом його, разом з другим консулом, звинуватили у несправедливому розподілі трофеїв, але потім виправдали.

За часів Другої Пунічної війни вдруге обрано консулом разом з Гаєм Терренцієм Варроном. Вони обидва командували римською армією у битві при Каннах 216 р. до н. е. Всупереч порадам Павла Варрон вирішив залучивши всі наявні сили дати бій, в якому римляни зазнали нищівної поразки. У цій битві Луцій Емілій Павел загинув, у той час як Варрон врятувався.

Луцій Емілій Павло був батьком Луція Емілія Павла Македонського та Емілії Терції, майбутньої дружини Сципіона Африканського.

• Битва при Каннах 216 р. до н. е.

• Тит Лівій. Історія від заснування міста
• Полібій. Історія
• Аппіан. Іллірика
• William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, v. 3, p. 152 (англ.)