Луїджі Фаджолі — Вікіпедія

Луїджі Фаджолі
Народився	9 червня 1898(1898-06-09)[1] Озімо, Провінція Анкона, Марке, Королівство Італія
Помер	20 червня 1952(1952-06-20) (54 роки) Монте-Карло або Озімо, Провінція Анкона, Марке, Італія ·автомобільна аварія
Поховання	Кампо Верано
Країна	Королівство Італія
Діяльність	мотогонщик, автогонщик, гонщик Формули-1
Знання мов	італійська
IMDb	ID 8910955
Сайт	corsedauto.it/fagioli/
Медіафайли у Вікісховищі

Луїджі Фаджолі (італ. Luigi Cristiano Fagioli; 9 червня 1898, Озімо, Королівство Італія — 20 червня 1952, Монте-Карло, Монако, після аварії на Mille Miglia) — італійський автогонщик. Бронзовий медаліст першого сезону Формули-1, срібний медаліст чемпіонату Європи 1935.

Після війни почав брати участь у змаганнях з підйому на пагорб, спортивних авто. Почав брати участь у гонках з 1926, завдяки першим перемогам потрапив до команди Maserati. У квітні 1931 на Гран-прі Монако до останнього боровся за перемогу з Луїсом Широном на Bugatti Type 51. На гонках у Монца він переміг Широна, Акілле Варці, Таціо Нуволарі, 1932 переміг на Гран-Прі Риму, що дозволило перейти до Alfa Romeo/ (1933). На Alfa Romeo Tipo B P3 переміг у Кубку Ачербо, Гран-Прі Комменж, Італії. Це дозволило 1934 перейти до фаворита гонок, команду Мерседес. У ній він переміг у Кубку Ачербо, Гран-прі Італії, Іспанії, Кубку Ласарте. Фаджолі був знаний своєю гарячою вдачею на трасі, запальним характером, що проявився у напружкних відносинах з механіками, керівництвом команди. Це не завадило йому 1935 перемогти у Гран-Прі Монако, Барселони, гонку АФУС у Берліні. По результатам року він став віце-чемпіоном Європи і перейшов наприкінці 1936 до основного конкурента команди Мерседес - команди Auto Union. Відносини з Рудольфом Караччіолою загострились настільки, що у Триполі Фаджолі розпочав з ним бійку. Незабаром через загострення ревматизму він змушений був ходити з паличкою і покинути гонки. Стан здоров'я покращився після завершення світової війни і 52-річний Фаджолі приєднався до команди Alfa Romeo (1950). У шести гонках п'ять разів побував на подіумі, що дозволило зайняти третє місце FIA у чемпіонаті світу. Завершального року своїх виступів 1951 він виграв Гран-Прі Франції, ставши найстаршим переможцем Гран-Прі.

Він підписав 1952 контракт з Lancia на участь у гонках спортивних автомобілів і був дуже гордий собою не за третє місце у Mille Miglia, а тим що обійшов Рудольфа Караччіолу. На тренуванні Гран-Прі Монте Карло у тунелі він врізався у колону і вилетів з машини. Його перевезли непритомним до лікарні з переламаними рукою і ногою. Через чотири дні він прийшов до свідомості і, здавалось, почав поправлятись, але через три тижні в нього відмовила нервова система і він помер у віці 54 років.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Luigi Fagioli

• Luigi Fagioli [Архівовано 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
• Luigi Fagioli [Архівовано 8 березня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Luigi Fagioli [Архівовано 11 червня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)