Луї Франше д'Еспере — Вікіпедія

Луї Франше д'Еспере
фр. Louis Franchet d'Espèrey
Народився	25 травня 1856(1856-05-25)[1][4][…] Мостаганем, Французький Алжир
Помер	8 липня 1942(1942-07-08)[1][2][…] (86 років) Сент-Амансе
Поховання	склеп губернаторівd
Країна	Франція
Діяльність	військовослужбовець, військовий керівник
Галузь	військова справа[5]
Alma mater	Особлива військова школа Сен-Сір, Lycée Hoche, Lycée privé Sainte-Genevièved і École de guerred
Знання мов	французька[6][5]
Учасник	Перша світова війна, Боксерське повстання, Прикордонна битва, Битва на Марні, Салонікський фронт, Наступ Нівеля, Військова присутність Антанти на півдні України і Балканський театр воєнних дій Першої світової війни
Членство	Французька академія (20 червня 1935)[7] і Académie des sciences d'outre-merd
Роки активності	з 1876
Посада	президент[d] і seat 14 of the Académie françaised[8][9]
Військове звання	маршал Франції
Рід	Franchet d'Esperey familyd
Автограф
Нагороди	маршал Франції (19 лютого 1921) Godfather promotion of Special Military School of Saint-Cyrd
Медіафайли у Вікісховищі

Луї Франше д'Еспере (1856—1942) — французький військовий діяч, дивізійний генерал (1909), маршал Франції (1921), воєвода Сербії (почесне звання). Учасник Першої світової війни.

Під час битви на р. Марна (притока Сени) (5–12 серпня 1914) командував армією, в червні–листопаді 1918 — командувач Салоніцьким фронтом, згодом — головнокомандувач військами Антанти в м. Стамбул, у тому числі військами інтервентів в Одесі та Криму.

• Антанти військова присутність на півдні України 1918—1919).

• Гриневич Л. В. д'Еспере Франше Луї [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.