Люція Гарута — Вікіпедія
Люція Гарута | |
---|---|
латис. Lūcija Garūta | |
Основна інформація | |
Дата народження | 14 травня 1902 |
Місце народження | Рига |
Дата смерті | 15 лютого 1977 (74 роки) |
Місце смерті | Рига |
Поховання | Лісовий цвинтар |
Громадянство | Латвія і СРСР |
Професія | піаніст поет композиторка |
Освіта | Латвійська академія музики |
Вчителі | Язепс Вітолс, Яніс Мединьш, Jēkabs Mediņšd, Альфред Корто, Isidor Philippd, Paul Le Flemd і Поль Дюка |
Інструменти | орган, фортепіано і орган[d] |
Жанри | класична музика |
Нагороди |
Люція Гарута (латис. Lūcija Garūta; *14 травня 1902, Рига — †15 лютого 1977, Рига) — латвійська піаністка, поетеса та композиторка. Заслужений діяч мистецтва ЛатвРСР (1962).
У 1924 році закінчила Латвійську консерваторію по класу композиції у Язепс Вітолса. Ще рік навчалася по класу фортепіано у Людмили Гомане-Домбровскої. Навчалася у Парижі у 1926 і 1928 роках
З 1927 року викладала в Латвійській консерваторії. З 1973 року — професор.
- Гарута, Люция Яновна. Большая биографическая энциклопедия. 2009. Процитовано 8 березня 2020.
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |