Лімфоцити — Вікіпедія

Лімфоци́ти (лат. lymphocytes, від lympha та грец. κύτος — «місткість», тут — «клітина») — клітини імунної системи, які є різновидом лейкоцитів і відповідають за набутий імунітет.

Лімфоцити розділяють на B-клітини, T-клітини та НК-клітини.

• В-лімфоцити розпізнають чужорідні структури (антигени) і виробляють при цьому специфічні антитіла (білкові молекули, спрямовані проти чужорідних структур).
• Т-лімфоцити виконують функцію регуляції імунітету.
• Т-хелпери стимулюють вироблення антитіл, а Т-супресори гальмують його.
• Т-кілери можуть руйнувати чужорідні структури, помічені антитілами. Під дією цих клітин можуть бути зруйновані різні бактерії, ракові клітини, клітини, інфіковані вірусами.
• NK-лімфоцити здійснюють контроль за якістю клітин організму. При цьому NK-лімфоцити можуть руйнувати клітини, які за своїми властивостями відрізняються від нормальних клітин, наприклад, ракові клітини.

У нормі лімфоцити складають від 18 % до 45 % загальної кількості лейкоцитів крові.

• Імунна система
• V(D)J-рекомбінація

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Lymphocytes

• ЛІМФОЦИТИ [Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• http://www.bu.edu/histology/p/01701ooa.htm [Архівовано 31 січня 2009 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з імунології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.