Лісконоги — Вікіпедія

село Лісконоги
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Новгород-Сіверський район
Тер. громада Новгород-Сіверська міська громада
Код КАТОТТГ UA74060030430095441
Облікова картка Лісконоги 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 461
Площа 1,28 км²
Густота населення 360,16 осіб/км²
Поштовий індекс 16031
Телефонний код +380 4658
Географічні дані
Географічні координати 52°8′4″ пн. ш. 33°17′9″ сх. д. / 52.13444° пн. ш. 33.28583° сх. д. / 52.13444; 33.28583
Середня висота
над рівнем моря
150 м
Водойми р. Десна
Місцева влада
Адреса ради 16000, Україна, Чернігівська обл., м.Новгород-Сіверський, вул. Захисників України, 2
Карта
Лісконоги. Карта розташування: Україна
Лісконоги
Лісконоги
Лісконоги. Карта розташування: Чернігівська область
Лісконоги
Лісконоги
Мапа
Мапа

Лісконо́ги — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Лісконогівська сільська рада.

Населення становить 461 особа.

Археологічні розвідки

[ред. | ред. код]

На території села виявлено городище і два поселення 6-3 ст. до н. е.

Історія

[ред. | ред. код]

Поселення засноване у першій половині 17 ст. У селі у 1748 р. була побудована дерев'яна Благовіщенська церква.

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 575 осіб (282 чоловічої статі та 293 — жіночої), налічувалось 271 дворове господарство, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Мамекинської волості мешкало 656 осіб налічувалось 102 дворових господарства, існували православна церква й постоялий будинок[2].

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 852 особи (401 чоловічої статі та 451 — жіночої), налічувалось 120 дворових господарства[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 964 осіб (451 чоловічої статі та 513 — жіночої), з яких 953 — православної віри[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.[5]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 428 92.84%
російська 30 6.51%
румунська 2 0.43%
білоруська 1 0.22%
Усього 461 100%

Уродженці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2050)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 125), (код 1343)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-264. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]