Літинський район — Вікіпедія

Літинський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Вінницька область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УСРР),  Україна
Область:	Вінницька область
Код КОАТУУ:	0522400000
Утворений:	1923
Ліквідований:	17 липня 2020[1]
Населення:	▼ 34 905 (01.01.2018)
Площа:	960 км²
Густота:	36,36 осіб/км²
Тел. код:	+380-4347
Поштові індекси:	22300—22364
Населені пункти та ради
Районний центр:	смт Літин
Селищні ради:	1
Сільські ради:	21
Смт:	1
Селища:	2
Села:	59
Районна влада
Вебсторінка:	Літинська РДА Літинська районна рада
Адреса:	смт Літин, вул. Соборна, 7
Мапа
Літинський район у Вікісховищі

Лі́тинський райо́н — колишній^[2] район Вінницької області в Україні. Літинський район має площу 960 км² і населення 34 905 (01.01.2018). Адміністративний центр — смт Літин.

Хмельницька область (Старосинявський район)	Хмільницький район	Калинівський район
Хмельницька область (Летичівський район)
Хмельницька область (Деражнянський район)	Жмеринський район	Вінницький район

Загальна площа території району становить 95983 гектари, його протяжність із заходу на схід — 43 км, з півночі на південь — 37. Найбільші річки в районі — Згар та Південний Буг.

Надра району мають такі корисні копалини як граніт, діорит, глина, пісок, є джерела мінеральних вод (с. Осолинка, с. Вербівка). Окрім цього розвідано незначні поклади бурого вугілля, гранату, флігопіту, мармуроподібних вапняків, каоліну, залізної руди. Третина природних запасів торфу області знаходиться в Літинському районі.

У структурі ґрунтів району переважають опідзолені ґрунти (79 %) в незначній кількості є дерно-підзолисті, чорноземи, лукові, болотисті.

Нараховується 2 заповідних урочища загальною площею 47, 8 га , 5 пам'яток природи місцевого значення, 3 заказники місцевого значення — 373 га, 1 пам'ятка загальнодержавного значення (урочище «Дубина» — 29 га), 1 заказник загальнодержавного значення («Дяківці» — 223 га).

Вчені-археологи нараховують у районі кілька десятків стоянок древніх людей, які різняться за часом та належністю до певних культур. А саме: 14 пам'яток трипільської культури, 8 поселень епохи бронзи, 4 пам'ятки скіфського часу, 3 — черняхівської культури та 1 ранньослов'янське поселення.

31 жовтня — 1 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Луку, Іванівці, Шевченка теперішнього Літинського району проліг шлях Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.

Літинський район утворено 12 квітня 1923 року на базі колишніх Сосонської, Багриновецької та Кожухівської волостей колишнього Літинського повіту і віднесено до складу Вінницької округи. З 27 лютого 1932 року район входить складу Вінницької області. Був розформований 30.12.1962 р. і відновлений 08.12.1966 р.

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 21 сільська рада, які об'єднують 62 населені пункти та підпорядковані Літинській районній раді. Адміністративний центр — смт Літин^[3].

Скорочення: м. — місто, с. — село, смт — селище міського типу, с-ще — селище

На території району працює 6 промислових підприємств: ВАТ «Літинський молочний завод», ТОВ агрофірма «Вікторія», ДП «Уладівський спиртовий завод», ВК-123, ТОВ «Літинський цегельний завод», ТОВ «Літинський м'ясокомбінат». Розпочало роботу ТОВ видавництво «Поділля» (друкарська справа), ПФ «Маріо» (сантехнічні вироби).

Основним напрямком району є сільське господарство. Загальна площа району становить 95983 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя — 66698 га, із них: рілля −50979 га, сінокоси — 3716 га, пасовища — 10377 га, багаторічні насадження — 1626 га. На території району функціонує 15 основних сільськогосподарських підприємств, діє 38 фермерських господарств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур та цукрових буряків, хмелярстві, садівництві, вирощуванні ВРХ та виробництві молока.

Швидкими темпами розвивається підприємництво. У районі нараховується 78 підприємств малого бізнесу. На податковому обліку знаходиться 1306 підприємців — фізичних осіб.

Будівельна галузь району представлена такими організаціями: Райавтодор (будівництво та ремонт доріг), МКП «Газмонтаж» (будівництво газових мереж), Підприємство «Сільсервіс» (будівництво та обслуговування будинків в сільській місцевості), КП «Рембудмонтаж» (будівельні та ремонтні роботи будинків, реалізація будматеріалів), ТОВ «Атлант» (різноманітні будівельні, ремонтні роботи, реалізація будматеріалів).

По території району проходить автошлях міжнародного значення E50 (Умань — Краківець) (через смт Літин), а також автодороги Р31, Т 0214, Т 0219 та Т 0610 (Любар — Нова Ушиця та Любар — Могилів-Подільський). Північну частину району перетинає залізниця, на якій розташована станція Уладівка (протяжність — 9 км).

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[4]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[5]:

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[5]:

На території проживає 36 857 жителів (на 1.07.2012).

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Літинського району були створені 64 виборчі дільниці. Явка на виборах складала - 74,33% (проголосували 22 598 із 30 403 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 69,86% (15 787 виборців); Юлія Тимошенко - 15,59% (3 523 виборців), Олег Ляшко - 4,69% (1 060 виборців), Анатолій Гриценко - 3,27% (738 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,87%.^[6]

На території району діє 20 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, 8 шкіл І-ІІ ступенів, 9 шкіл І ступеня, 2 навчально — виховних комплекси (1- І та 1- І-ІІ ступенів), дитячо-юнацька спортивна школа, школа мистецтв, в яких навчається близько 6 тис. учнів, дитячий оздоровчий табір «Казкова долина», 15 дошкільних навчальних закладів.

Літинське районне територіальне медичне об'єднання налічує 46 фельдшерсько-акушерських пунктів, 5 лікарських амбулаторій, 3 сільські дільничні лікарні та центральну районну лікарню. Мережа лікарняних закладів району нараховує 235 ліжок. Поліклінічні заклади мають потужність 520 відвідувачів в зміну. Забезпеченість населення лікарнями на 10 тисяч чоловік становить 57,1 ліжок, а поліклінічними закладами 80,2 відвідувачів на зміну.

У районі діє також 35 клубних установ. з них — 5 сільських та 1 районний будинок культури, 43 бібліотеки, в тому числі центральна районна та дитяча бібліотеки, Літинський краєзнавчий музей ім. Устима Кармалюка, музей ім.. Стельмаха, районний кінотеатр. В райцентрі розташований парк культури і відпочинку.

Нараховується 28 громадських організацій, досить активно працюють: Подільський народний університет Культури, районна організація «Чорнобиль», районна організація ветеранів України, районна рада жінок, спілка інвалідів війни та Збройних сил України, організація «Союз жінок — трудівниць», «За майбутнє дітей України».

Зареєстровано 68 районних організацій політичних партій. Активно функціонують партії: «Батьківщина», Соціалістична партія України, Народний союз «Наша України», Комуністична партія України та "Громадянська позиція".

Діє 78 релігійних громад, з них: 39 громад Української православної церкви Московського патріархату, 19 громад Української православної церкви Київського патріархату, 5 громад християн євангельської віри, 5 громад Адвентистів сьомого дня, 7 громад Євангельських християн баптистів, 1 громада Римо-католицької церкви та Російської старообрядової церкви, 1 церква Воскреслого Христа.

Вчені-археологи нараховують у районі кілька десятків стоянок древніх людей, які різняться за часом та належністю до певних культур. А саме: 14 пам'яток трипільської культури, 8 поселень епохи бронзи, 4 пам'ятки скіфського часу, 3 — черняхівської культури та 1 ранньослов'янське поселення.

Пам'ятниками архітектури у районі є Журавненська церква (XVIII ст.) та залишки Літинської тюрми — фортеці (1805 рік), у якій ув'язнювався Устим Кармалюк.

• Пам'ятки архітектури Літинського району
• Пам'ятки монументального мистецтва Літинського району
• Пам'ятки історії Літинського району
• Пам'ятки археології Літинського району

• Модест (Стрільбицький) (1823–1902) — духовний письменник, магістр Київської духовної академії, архієпископ Волинський та Житомирський.
• Богдан Шишковський (1873–1931) — польський фізик, хімік, член Польської академії наук (1929).
• Станіслав Струмилін (1877–1974) — учений у галузі економіки, статистики, управління народним господарством, демографічного прогнозування, економічної історії.
• Яків Гальчевський (1894–1943) — військовий діяч, активний учасник повстанського руху в Україні, громадський діяч, вчитель, письменник; штабс-капітан російської армії (літо 1917), сотник Армії УНР, майор Війська Польського.
• Михайло Стельмах (1912–1983) — український письменник, драматург, фольклорист.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Літинський район

• Сайт Літинської селищної ради [Архівовано 25 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Літин — Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
• Подільський народний університет Культури — громадський центр самоосвіти та наукового просвітництва [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Літин Інформаційний — районна інтернет газета
• Вінницька обласна державна адміністрація

• Літинський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.378-410