Літківська сільська рада (Лугинський район) — Вікіпедія

Літківська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область Коростенська округа
Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Лугинський район
Олевський район
Адм. центр с. Літки
Утворена 1923 року
Ліквідована 17 липня 2020 року
Код КОАТУУ 1822883000
Облікова картка Літківська сільська рада 
Склад
Кількість членів 15
Голова ради Кучерявий Валерій Васильович
Територія та населення
Площа 43,68 км²
Населення 768
Густота 17,58 осіб/км²
Населені пункти 2
Контактні дані
Адреса вул. Молодіжна, 5, с. Літки, Лугинський р-н, Житомирська обл., 11325
Мапа

Літківська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Лугинському й Олевському районах Коростенської і Волинської округ, Київської і Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Літки.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Сільській раді були підпорядковані населені пункти:

Населення

[ред. | ред. код]

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 578 осіб, кількість дворів — 329[1].

Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 1 654 особи[2].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 039 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 768 осіб[3].

Склад ради

[ред. | ред. код]

Рада складалася з 15 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради

[ред. | ред. код]
ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Кучерявий Валерій Васильович Сільський голова, 1965 року народження, освіта, член Української Народної Партії 26.03.2006 31.10.2010
Кучерявий Валерій Васильович Сільський голова, 1965 року народження, освіта вища, член Української Народної Партії 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[4]

Історія

[ред. | ред. код]

Створена 1923 року в складі сіл Глухова, Літки та Шеметиця Лугинської волості Коростенського повіту Волинської губернії. Станом на 17 грудня 1926 року на обліку числилися хутори Браки, Карандовка, Межилівка та залізнична станція Лугини. На 1 жовтня 1941 року х. Межилівка не перебував на обліку населених пунктів. З 1946 року с. Глухова значиться у підпорядкуванні Лугинської Другої сільської ради Лугинського району[5].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Лугинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Літки і Шеметиця та селище зал. станції Лугини (згодом — Станційне)[6], хутори Браки і Карандівка не перебували на обліку населених пунктів.

2 вересня 1954 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 1087 «Про перечислення населених пунктів в межах районів Житомирської області», до складу ради включено с. Великий Ліс Будо-Літківської сільської ради Лугинського району. 27 лютого 1961 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 152 «Про проведення змін в адміністративно-територіальному поділі районів області», с. Шеметиця об'єднане з с. Літки[5].

На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Лугинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Великий Ліс та Літки[7].

17 квітня 1997 року с. Станційне офіційно взяте на облік з підпорядкуванням Лугинській селищній раді[5].

Виключена з облікових даних 17 липня 2020 року[8]. Територію та населені пункти ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Лугинської селищної територіальної громади Коростенського району Житомирської області[9].

Входила до складу Лугинського (7.03.1923 р., 8.12.1966 р.) та Олевського (30.12.1962 р.) районів[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 124. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 14 лютого 2023.
  2. Національні меншості на Україні (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 16. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 14 лютого 2023.
  3. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 14 лютого 2023.
  4. rada.gov.ua
  5. а б в г Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 86, 130, 210, 302, 360, 454, 553, 574. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 14 лютого 2023.
  6. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 176. Процитовано 14 лютого 2023.
  7. Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 140. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 14 лютого 2023.
  8. Картка ради на сайті Верховної Ради України
  9. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 1 травня 2021.