М'язін Василь Олексійович — Вікіпедія

М'язін Василь Олексійович
Народився5 жовтня 1936(1936-10-05)
Красково, Люберецький район, Московська область, РСФРР, СРСР
Помер26 жовтня 2008(2008-10-26) (72 роки)
Чикаго
Країна СРСР
 Україна
 США
Діяльністьскульптор
Alma materМосковський текстильний інститутd (1961)
ЧленствоСпілка радянських художників України

Василь Олексійович М'я́зін (5 жовтня 1936, Красково — 26 жовтня 2008, Чикаго) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1970 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 жовтня 1936 року в селі Красково (нині у складі Люберецького міського округу Московської області, Росія). 1961 року закінчив факультет прикладного мистецтва Московського текстильного інституту.

Після здобуття вищої освіти жив і працював в Одесі. У 1964—1966 роках обіймав посади художнього керівника і головного дизайнера моди Одеського будинку моди[1]. Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Тінистій, № 3, квартира № 26[2] та в будинку на вулиці Романа Кармена, № 8, квартира № 49[3]. У 1997 році виїхав до США. Помер у Чикаго 26 жовтня 2008 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузях станкової скульптури, монументально-ужитковового мистецтва. Серед робіт:

рельєфи
  • «Лицарі революції» (1969);
  • «Ніжність» (1970);
триптихи (карбована мідь)
  • «В ім'я життя» (1971);
  • «Земля і люди» (1971).

У 1969 році виконав монументально-декоративне оформлення тематичними композиціями в техніці рельєфів на металі (латунь, виколотка) «Золотого салону» пароплава «Грузія» та інтер'єру салону пароплава «Башкирія».

З 1967 року брав участь у виставках. Персональні виставки відбулися[1]:

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]