МТК-2 — Вікіпедія
Телеграфний трирегістровий[1] код МТК-2 був прийнятий у СРСР у 1963 році.
Код розрядністю 5-бітів дає можливість отримати всього 32 різні комбінації, чого недостатньо для кодування алфавіту, цифр та мінімального набору знаків пунктуації. З метою розширення набору символів використовуються три різних регістри (латинський, цифри, російський), які перемикаються керувальними символами РОС., ЛАТ, ЦИФ. Літера Ъ відсутня; замість літери Ч використовували цифру 4.
Шістнадцятковий код | Десятковий код | Двійковий код | Латинські літери | Російські літери | Цифри |
---|---|---|---|---|---|
0x03 | 3 | 00011 | A | А | - |
0x19 | 25 | 11001 | B | Б | ? |
0x0E | 14 | 01110 | C | Ц | : |
0x09 | 9 | 01001 | D | Д | Хто там? |
0x01 | 1 | 00001 | Е | Е | З |
0x0D | 13 | 01101 | F | Ф | Е |
0x1A | 26 | 11010 | G | Г | Ш |
0x14 | 20 | 10100 | H | Х | Щ |
0x06 | 6 | 00110 | I | И | 8 |
0x0B | 11 | 01011 | J | Й | Ю, Дзвоник |
0x0F | 15 | 01111 | K | К | ( |
0x12 | 18 | 10010 | L | Л | ) |
0x1C | 28 | 11100 | M | М | . |
0x0C | 12 | 01100 | N | Н | , |
0x18 | 24 | 11000 | O | О | 9 |
0x16 | 22 | 10110 | P | П | 0 |
0x17 | 23 | 10111 | Q | Я | 1 |
0x0A | 10 | 01010 | R | Р | 4 |
0x05 | 5 | 00101 | S | С | ' |
0x10 | 16 | 10000 | T | Т | 5 |
0x07 | 7 | 00111 | U | У | 7 |
0x1E | 30 | 11110 | V | Ж | = |
0x13 | 19 | 10011 | W | В | 2 |
0x1D | 29 | 11101 | X | Ь | / |
0x15 | 21 | 10101 | Y | Ы | 6 |
0x11 | 17 | 10001 | Z | З | + |
0x04 | 4 | 00100 | Пробіл | ||
0x08 | 8 | 01000 | Повернення каретки | ||
0x02 | 2 | 00010 | Переведення наступного рядка[2] | ||
0x1F | 31 | 11111 | Перемикання на латинські букви | ||
0x1B | 27 | 11011 | Перемикання на цифри | ||
0x00 | 0 | 00000 | Перемикання на російські букви |
МТК-2 заснований на міжнародному телеграфному коді № 2 (ITA2)[3], рекомендованому Міжнародним консультативним комітетом з телефонії і телеграфії 1932 року. Не використана у міжнародному коді комбінація 00000 була призначена для перемикання на російський регістр.
Відповідність між англійським та російським регістрами, прийнята в МТК-2, була використана при створенні комп'ютерних кодувань КОІ-7 і КОІ-8.
- ↑ В російському виконанні телеграфного апарату це регістри РУС, ЛАТ та ЦИФ
- ↑ Працює на рулонних телеграфних апаратах, використовується в шифрувальних пристроях
- ↑ ITU-T/S.1: International Telegraph Alphabet No. 2. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 30 квітня 2014.
- (рос.) Телеграфный трехрегистровый код МТК-2 [Архівовано 20 лютого 2012 у Wayback Machine.].