Магуа — Вікіпедія
Маґуа | |
---|---|
англ. Magua | |
Творець: | Джеймс Фенімор Купер |
Твори: | «Останній з могікан» (1826) |
Стать: | чоловіча |
Національність: | гурон |
Раса: | монголоїдна (північноамериканська) |
Магуа (англ. Magua) — вигаданий персонаж роману Джеймса Фенімора Купера «Останній з могікан», відомий також за французьким прізвиськом «Хитра Лисиця» (фр. Le Renard Subtil). За походженням — гурон, вихований у племені могавк. Головний антагоніст у романі.
Магуа — ворог полковника Мунро, коменданта форту Вільям-Генрі. Він кілька разів намагається викрасти дочок полковника: Кору й Алісу. Також допомагає французькому воєначальнику маркізу де Монкальму під час нападу на форт.
Магуа розповідає Корі, що його вигнали з племені гуронів за пияцтво, хоча він був одним з вождів. Після цього він змушений був стати воїном могавків — ворогів гуронів, які у Франко-індіанській війні воювали на боці англійців. Знову ж таки за пияцтво Магуа полковник Мунро, батько Кори, наказав його відшмагати. Магуа не забув образи і вирішив помститись: змусити Кору стати його дружиною.
Під час погоні за Магуа один з його одноплемінників вбиває Кору, Магуа, в свою чергу, вбиває Ункаса, який хотів врятувати дівчину, і намагається втекти. Але Соколине Око влучним пострілом вбиває його.