Мадлен Лемер — Вікіпедія

Мадлен Лемер
 Редагувати інформацію у Вікіданих
При народженніфр. Jeanne Magdelaine Colle Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження24 травня 1845(1845-05-24)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лез-Арк Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть8 квітня 1928(1928-04-08)[1][4][…] (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Париж Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця, ілюстраторка, господиня літературного салону Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительШарль Шаплен Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніМарі Лорансен і Blanche Odind Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиSuzette Lemaired Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїMuseum of Diepped Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
Автограф

CMNS: Мадлен Лемер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мадлен Лемер (фр. Madeleine Lemaire; 1845 — 8 квітня 1928, Париж) — французька художниця, яка спеціалізувалася на зображенні квітів і жанрового малярства. Під час Прекрасної епохи була названа імператрицею троянд[7].

Біографія і творчість

[ред. | ред. код]

Мадлен Лемер утримувала салон в своєму особняку в будинку № 31 по вулиці Монсо в Парижі (VIII округ), де збирала французьких і європейських діячів культури, аристократів і політиків. Серед її гостей часто бували велика княгиня Марія Мекленбург[8], принцеса Бонапарт, графиня Греффюль, герцогиня д'Юзес, графиня де Пурталес, герцог і герцогиня де Ларошфуко, Марсель Пруст (який вивів її як мадам Вердюрен в своєму романі «У пошуках втраченого часу», а її акварелі ілюстрували його першу книгу «Забави й дні»[9]), Рейнальдо Ан, Віктор'ен Сарду, Гі де Мопассан, Поль Бурже, Франсуа Коппе, поет Робер де Монтеск'ю, композитори Каміль Сен-Санс, Жюль Массне, оперна співачка Марія Ван Зандт, знамениті актори Сара Бернар, Режан, Люсьєн Гітрі, художники Жан-Луї Форен, Пюві де Шаванн, Детайль, Бонна, Мадрасо, Антоніо де ла Гандара, політики Поль Дешанель, Раймон Пуанкаре, Еміль Лубе, посли Росії, Італії, Німеччини, генерали та ін.

Ревейон, маєток пані Лемер в Марні

У неї була історія кохання з Олександром Дюма-сином, який сказав: «Після Бога саме вона створила більше всіх троянд»[10].

Мадлен Лемер також є авторкою ілюстрацій до романів «Втіхи та дні» (1896) Марселя Пруста, «Абат Костянтин» (887) Людовіка Галеві, «Флірт» (1890) Поля Ерв'є та віршів французького письменника-естета Робера де Монтеск'ю.

Лемер разом з художницею Луїзою Бреслау стала однією з двох жінок-членів Національного товариства образотворчих мистецтв, відтвореного в 1890 році Ернестом Мейссоньє спільно з Огюстом Роденом, Жюлем Далу і П'єром Пюві де Шаванном[11].

Мадлен Лемер входила до складу делегації французьких жінок-художників на Всесвітній виставці 1893 року в Чикаго, представленої в «Жіночому павільйоні[en]»[12]. Вона виконала офіційний плакат і обкладинку каталогу.

У 1906 році Мадлен Лемер була нагороджена Орденом Почесного легіону[13].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #116654481 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Madeleine Jeanne Lemaire
  4. RKDartists
  5. Benezit Dictionary of ArtistsOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  6. RKDartists
  7. Графом де Монтескью
  8. The Salon of Mme Madeleine Lemaire. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
  9. Моруа, 2000, с. 56,57,80,357,361.
  10. «C'est elle qui a créé le plus de roses après Dieu»
  11. Christine Huguenin. Femmes artistes-peintres à travers les siècles. Tome 2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2021. Процитовано 19 листопада 2020.
  12. K. L. Nichols. "French Women Painters" 1893 Chicago World's Fair and Exposition. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 19 листопада 2020.
  13. Орден Почетного легиона Жанны Магдалины Лемер. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.

Література

[ред. | ред. код]