Мазоліно да Панікале — Вікіпедія

Мазоліно да Панікале
Народження1383[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Панікале, Провінція Перуджа, Умбрія, Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть1447[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
 Флоренція, Флорентійська республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаІталія[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительЛоренцо Гіберті Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, митець Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокіталійське Відродження Редагувати інформацію у Вікіданих
ТвориBanquet of Herodd, Healing of the Cripple and Raising of Tabithad і Мадонна з немовлям[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїНаціональна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Галерея Уффіці, St Andreas Picture Galleryd, Palazzo Branda Castiglionid, Музей Каподімонте, Бременська картинна галерея, Баварські державні колекції картин, Національна галерея, Музей мистецтв Філадельфії, Національний музей образотворчого мистецтва[6], Музей фюрера і Музей Бойманса - ван Бенінгена[7] Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Мазоліно да Панікале у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
«Бенкет Ірода», бл. 1435, баптисерій, Кастільйоне-Олона

Мазолі́но да Паніка́ле (італ. Masolino da Panicale), справжнє ім'я Томма́зо ді Крісто́форо Фі́ні (італ. Tommaso di Cristoforo Fini; бл. 1383, Панікале — 1447, Флоренція) — італійський живописець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Справжнє ім'я — Томмазо ді Крістофоро Фіні. Народився в Панікале. Традиційно художника відносять до флорентійської школи живопису, хоча він багато подорожував і навіть відвідав Угорщину.

Творчість Мазоліно тісно пов'язана з Мазаччо, який вважався його учнем: ця версія була спростована на тій підставі, що Мазоліно став членом Гільдії художників у 1423 році, тобто на рік пізніше, ніж Мазаччо. Попри те, що Мазоліно був значно старший, саме вплив живописної манери Мазаччо відіграв вирішальну роль у його формуванні як художника. Обидва живописці працювали разом над виконанням фресок у каплиці Бранкаччі у церкві Санта-Марія-дель-Карміне у Флоренції, при цьому не складно відрізнити їхні манери: стиль Мазоліно відрізняється більшою м'якістю. Після смерті Мазаччо живопис художника набув колишню декоративність.

Безперечним шедевром Мазоліно да Панікале вважається вишукана і лірична композиція «Хрещення Христа» (бл. 1435) в баптистерії в Кастільйоне-Олона (Варезе). Іншою значною роботою майстра є фрески, виконані ним для церкви св. Климента в Римі (1428—1430).

Художник помер у Флоренції до 1447 року.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин. — СПб ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. VIAF[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  3. Інститут історії мистецтва Нідерландів
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118869205 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Kunstindeks Danmark
  6. https://www.bellasartes.gob.ar/
  7. колекція Бойманса онлайн — 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]