French
DeutschМакеєв Валерій Федорович — Вікіпедія
| Валерій Федорович Макеєв | |
|---|---|
 Валерій Макеєв (Київ, 2017) | |
| Народився | 7 серпня 1963 (61 рік) м. Золотоноша, Черкаська область |
| Громадянство |  СРСР→ Україна |
| Місце проживання | Черкаси |
| Діяльність | журналістика, юриспруденція |
| Alma mater | Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування Міжрегіональна академія управління персоналом |
| Членство | Національна спілка журналістів України |
| Партія | позапартійний |
| У шлюбі з | Макеєва Ріта Олексіївна |
| Премії | Премія імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва Національна премія за захист свободи слова імені І. Лубченка |
Вале́рій Фе́дорович Маке́єв (нар. 7 серпня 1963, м. Золотоноша, Черкаська область) — український письменник, журналіст, громадський діяч, правозахисник.
Член Національної спілки журналістів України (з 2016).
Народився на Черкащині в м. Золотоноша, де й закінчив середню школу. Здобув три вищі освіти — технічну, економічну та юридичну. Закінчив Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (інженер), Європейський університет (м. Київ, економіст), Міжрегіональну академію управління персоналом (м. Київ, юрист). Автор наукової роботи на тему: «Системи автоматичного управління вібраціями напівшвидкісного вихору в газових опорах» (теорія газового поля), з якою 1986 року переміг на всесоюзному конкурсі наукових робіт у сфері робототехніки.
Розпочав трудовий шлях на черкаському підприємстві «Ротор». Згодом була строкова служба в армії, навчався, працював. З 1990 року обіймав посаду голови ревізійної комісії Всесоюзної асоціації незалежних туристичних фірм. Одночасно був керівником першої недержавної туристичної організації в Черкасах.
Як адвокат захищав права споживачів. Крім правозахисної діяльності, займається також приватним підприємництвом.
Один з організаторів «Православної служби тилу», волонтер. У серпні 2014 року під час поїздки з журналістами на Донбас потрапив у полон бойовиків поблизу міста Ровеньки на Луганщині. НСЖУ й міжнародні організації боролися за його визволення. У полоні перебував 100 днів, після повернення займався юридичною практикою, активною творчою та громадською діяльністю.
Живе в Черкасах. Православний християнин.
Зі студентських років займався музикою. У 2000—2002 роках випустив два компакт-диски «Тільки ти і я», «Made in Ukraine» (написав музику і слова до двох пісень, до решти — лише музику), одну з пісень «Солодкий біль» виконав у супроводі Черкаського камерного оркестру.
Від 1998 року видав дві збірки віршів, одна з них — «Буферна зона» (2000). Автор повісті «Один против стаи» (російською мовою, 2004) і роману «Тайный монах» (2008), який вийшов у світ електронною книжкою в Санкт-Петербурзі 2013 року. Автор книжок «Привиди президента» (документальна повість), «100 днів полону, або Позивний „911“» (2016), роману в трьох книгах «Вірний Присязі!» (2019)[1]. Має публікації в періодиці, зокрема й в іноземній (Ізраїль, РФ), та в інтернет-виданнях.
Секретар Національної спілки журналістів України (з 2017 р.). Помічник народного депутата України (на громадських засадах). Був кандидатом у депутати Черкаської обласної ради (2015). На місцевих виборах 2020 року балотувався на посаду Черкаського міського голови від партії «Пропозиція».
Брав участь у міжнародних конференціях ОБСЄ з прав людини, свободи слова (Київ, Варшава), громадських слуханнях, семінарах з питань правової безпеки та журналістської етики.
Член керівних органів громадських об'єднань «Захист прав обманутих споживачів», «Центр допомоги військовополоненим, заручникам та родичам безвісно відсутніх», «Соціальне підприємництво».
Музика. Література. Футбол. З 2006-го співає в церковному хорі Свято-Троїцького кафедрального собору (м. Черкаси)[2].
- Премія імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва (2020)[3][4]
- Національна премія за захист свободи слова імені І. Лубченка (відзнака НСЖУ, 2017)[5]
- Диплом лауреата XVIII Конкурсу «Українська мова — мова єднання» (2017)
- ↑ Вірний присязі!. folio.com.ua. 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ 100 днів полону, або Позивний «911». Анотація. nsju.org. 2017. Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 9 січня 2018.
- ↑ Лауреат премії імені Богдана Хмельницького – секретар НСЖУ Валерій Макеєв. mediafond.com.ua. 31 жовтня 2020. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 1 листопада 2020.
- ↑ Визначено лауреатів премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва в 2020 році. mil.gov.ua. 2 листопада 2020. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 3 листопада 2020.
- ↑ Лауреатом премії імені Ігоря Лубченка став Валерій Макеєв. nsju.org. 3 листопада 2017. Архів оригіналу за 5 листопада 2017. Процитовано 9 січня 2018.
- Валерій Макеєв. 100 днів полону, або Позивний «911». — Харків : Фоліо, 2016. — ISBN 978‑966‑03‑7416‑4
- Валерій Макеєв. Вірний присязі! — Харків : Фоліо, 2019. — ISBN 978-966-03-8327-2
- Виборчі списки кандидатів в багатомандатному виборчому окрузі. cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 6 січня 2018.
- Валерій Макеєв презентував свою нову книгу «Вірний Присязі!». procherk.info. 2019. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
- Валерій Макєєв: «Тебе можуть вбити будь-якої миті – випадково або й ні. “По той бік” ціна людського життя просто нівельована». novadoba.com.ua. 29 вересня 2020. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.