Максимов Віктор Володимирович — Вікіпедія

Віктор Максимов
Ім'я при народженнірос. Виктор Владимирович Максимов
Народився28 квітня 1951(1951-04-28) (73 роки)
Кримська область, РРФСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Місце проживанняУкраїна Україна Севастополь
ДіяльністьВійськовий
Alma materТверське СВУ, Академія військово-морських сил імені П. С. Нахімова, Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
ПосадаКомандувач ВМС України
Військове звання Адмірал
Термінберезень 2010–липень 2012
ПопередникТенюх Ігор Йосипович
НаступникІл'їн Юрій Іванович
ПартіяБезпартійний
Діти1 син
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Орден «За особисту мужність»
Орден «За особисту мужність»
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»

Віктор Володимирович Максимов (* 28 квітня 1951) — адмірал, командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України (2010–2012).

Біографія

[ред. | ред. код]

Максимов Віктор Володимирович народився 28 квітня 1951 року у Криму.

У 1969 році закінчив Калінінське суворовське військове училище. У 1974 році — Чорноморське вище військово-морське училище імені П. С. Нахімова.

Офіцерську службу розпочав на Балтійському флоті, де пройшов всі командні посади від командира бойової частини ракетного катера до начальника штабу дивізіону малих ракетних кораблів. З 1974 по 1979 рік проходив службу на території Польської Народної Республіки.

У 1985 році закінчив Військово-морську академію в Ленінграді.

З 1985 по 1997 рік службу проходив на Чорноморському флоті. Командував дивізіоном десантних кораблів, обіймав посади начальника штабу бригади та дивізії морських десантних сил, начальника штабу Кримської військово-морської бази, очолював відділ різнорідних сил управління бойової підготовки Чорноморського флоту.

У Військово-Морських силах ЗС України з 1997 року.

З 1997 по 2003 рік — заступник командувача Військово-Морських сил України (Головнокомандувача ВМС України) з бойової підготовки — начальник управління бойової підготовки.

У 2003 — 2004 роках проходив службу на посаді заступника командувача Військово-Морських сил України з озброєння і судноремонту — начальника управління.

З 2004 року обіймав посаду першого заступника командувача Військово-Морських Сил Збройних сил України Тенюха Ігора Йосиповича.

Указом Президента України від 17 березня 2010 року віцеадмірала Максимова Віктора Володимировича призначено на посаду командувача Військово-Морських Сил Збройних сил України[1].

20 серпня 2010 року командувачу Військово-Морських Сил Збройних Сил України віцеадміралу Максимову В. В. присвоєно військове звання адмірала[2].

27 червня 2012 року звільнений з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України[3] та з військової служби у запас за станом здоров'я з правом носіння військової форми одягу[4].

Одружений. Має сина.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Україна

[ред. | ред. код]
  • орден «Гриф Поморський»
  • медаль «На сторожі миру»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України № 358/2010 від 17 березня 2010 року «Про призначення В. Максимова командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України»
  2. Указ Президента України № 841/2010 від 20 серпня 2010 року «Про присвоєння військових звань»
  3. Указ Президента України № 425/2012 від 27 червня 2012 року «Про звільнення В.Максимова з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України». Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 16 листопада 2016.
  4. Указ Президента України № 426/2012 від 27 червня 2012 року «Про звільнення В.Максимова з військової служби». Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 16 листопада 2016.
  5. Указ Президента України № 512/2011 від 28 квітня 2011 року «Про нагородження В.Максимова орденом „За заслуги“». Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 16 листопада 2016.
  6. Указ Президента України № 1138/2008 від 3 грудня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців і працівників Збройних Сил України»
  7. Адмирал ВМСУ Виктор Максимов стал полным кавалером отличия «Шахтерская слава». ForPost — Новости Севастополя. 13 ноября 2011. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 1.06.2020.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]