Papaver radicatum — Вікіпедія

Papaver radicatum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Макові (Papaveraceae)
Рід: Мак (Papaver)
Вид:
P. radicatum
Біноміальна назва
Papaver radicatum
Rottb., 1770
Синоніми
  • Papaver polare (Tolm.) Perfil.

Papaver radicatum (укр. мак полярний[1]) — багаторічна трав'яниста рослина, вид роду мак (Papaver) родини макових. Етимологія: лат. radicatus — «вкорінений»[2].

Ботанічний опис

[ред. | ред. код]

Рослина висотою 8—15 см. Утворює невеликі подушки. Листки просто-перисті, невеликі, на коротких широкуватих ніжках, сегменти цілісні, ланцетові або довгасті, довжиною 1,5—3 см, шириною 1—2 см, гоструваті, рідко двічінадрізані, зближені.

Пагони низькі, прямовисні, завдовжки 8—15 см. Бутони округло-овальні, густо темно-коричневі, волохаті. Віночок діаметром 2,5—4 см, з широкими яскраво-жовтими пелюстками, які зазвичай залишаються при коробочці. Тичинки відносно нечисленні, ледве перевищують зав'язь; пиляки округлі, короткі. Квітує у червні — липні.

Плід — достатньо широка обернено-яйцеподібна коробочка, завдовжки 10-12 мм, з густими темно-рудим притиснутими або віддаленими щетинками. Диск коробочки мало випуклий, промені майже без плівчастого з'єднання.

Поширення

[ред. | ред. код]

Ареал охоплює арктичний пояс Північної півкулі — Норвегія, Швеція, Ісландія, Фарерські острови, Росія, Аляска, Канада. Зростає на кам'янистих і піщаних місцях, на галькових берегах річок.

Представники

[ред. | ред. код]

У рамках виду виділяють ряд підвидів:[3]

  • Papaver radicatum subsp. alaskanum (Hultén) J.P.Anders.
  • Papaver radicatum subsp. kluanense (D.Löve) D.F.Murray
  • Papaver radicatum subsp. radicatum Rottb.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 02.04.2021. (англ.)
  3. За даними сайту EOL (див. картку рослини).