Мала Вовча — Вікіпедія
село Мала Вовча | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Чугуївський район |
Тер. громада | Вовчанська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA63140010430050944 |
Облікова картка | Мала Вовча |
Основні дані | |
Засноване | 1748[1] |
Населення | 563 |
Площа | 0,239 км² |
Густота населення | 2355,65 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62516 |
Телефонний код | +380 5741 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°21′13″ пн. ш. 37°16′1″ сх. д. / 50.35361° пн. ш. 37.26694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 117 м |
Водойми | р. Вовча |
Місцева влада | |
Адреса ради | 62504, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Вовчанськ, вул. Соборна, буд. 92 |
Карта | |
Мапа | |
Мала́ Вовча — село в Україні, у Вовчанській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 563 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Охрімівська сільська рада.
Село Мала Вовча знаходиться на річці Вовча, за 3 км від кордону з Росією, вище за течією за 3 км розташоване село Миколаївка, нижче за течією — село Охрімівка, на відстані 2 км знаходиться село Хрипуни.
Село засноване в 1748 році[1].
За даними на 1864 рік у власницькій слободі Першій Малій Вовчій Волохівської волості Вовчанського повіту мешкало 996 осіб (546 чоловічої статі та 552 — жіночої), налічувалось 129 дворових господарств, існували православна церква та вівчарний завод[2].
Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 2084 осіб[3].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 201 житель села[4].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Вовчанської міської громади.[5]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вовчанського району, село увійшло до складу Чугуївського району[6].
5 грудня 2022 року - зазнало обстрілів з різнокаліберної артилерії з боку російського агресора.[7]
- Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вовчанський».
- ↑ а б https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/24/Журнал_«Краєзнавство»%2C_1928._%E2%80%93_Ч._4.pdf Терновський Д. До історії заселення річки Вовча. – Краєзнавство, 1928 р., № 4, с. 25 – 28.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1234)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мала Вовча. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ ЗСУ за добу відбили атаки росіян біля 13 населених пунктів. Волинські новини. Процитовано 18 грудня 2022.
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Погода в селі Мала Вовча [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |