Малкачан — Вікіпедія
Малкачан[2] (в середній та верхній течії — Бебє,[3] Кере) — річка в Магаданській області Російської Федерації, впадає в Малкачанську затоку затоки Шеліхова Охотського моря. Довжина річки з витоком становить 123 км.[4] Площа водозбірного басейну — 1380 км².[4]
Витоки Малкачана лежать на південних схилах колимського хребта Колимського нагір'я. Живлення річки снігове та дощове. У Малкачані та притоках мешкає східносибірський харіус та строкатоногий бабець (Cottus poecilopus). Влітку на нерест заходять мальма, голець Леванідова (Salvelinus levanidovi), кунджа, кета, горбуша, кижуч та нерка. В озерцях та протоках малкачанської дельти часто зустрічається трьохголчата колючка (Gasterosteus aculeatus).
У пониззі річки лежить велика тундрова ділянка, на території якої організовано заказник регіонального значення «Малкачанська тундра».[5]. У недавньому минулому басейн Малкачана — важливе місце кочівлі евенів-оленярів.[6]
За даними державного водного реєстру Росії відноситься до Анадир-Колимського басейнового округу.
За даними геоінформаційної системи водогосподарського районування території РФ, підготовленої Федеральним агентством водних ресурсів[4]:
- Код водного об'єкта в державному водному реєстрі — 19100000112119000138486
- Код за гідрологічною вивченістю (ГВ) — 119013848
- Номер тому з ГВ — 19
- Випуск за ГВ — 0
Об'єкти перераховані за порядком від гирла до витоку.
- 11 км: Малий Малкачан[2] (ліва)
- 50 км: Елген[7] (права)
- 58 км: Хулагакчан[7] (права)
- 67 км: Східна Бебє[7] (ліва)
- 88 км: Березова[3] (ліва)
- 102 км: Вєтвіста[3] (ліва)
- 110 км: Орел[3] (права)
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ а б Аркуш карти K-56-9.
- ↑ а б в г Аркуш карти P-56-139,140.
- ↑ а б в [1] [Архівовано 30 грудня 2018 у Wayback Machine.] Державний водний реєстр РФ: Малкачан (у верхів'ї Бебє)
- ↑ Водно-болотные угодья России. Том 4. Водно-болотные угодья Северо-Востока России. (сост. А. В. Андреев). — М.: Wetlands International, 2001. — 296 с. ISBN 90-5882-986-3
- ↑ Буйлов А. Л. 1982. Большое кочевье. М. Современник. 430 с. (рос.)
- ↑ а б в Аркуш карти K-56-8.