Мамадалієв Володимир Гаїбович — Вікіпедія
Мамадалієв Володимир Гаїбович | |
---|---|
Підполковник | |
Загальна інформація | |
Народження | 15 лютого 1977 Новоукраїнка, СРСР |
Смерть | 4 липня 2014 (37 років) Новоселівка Перша, Україна (Загиблий у бою) |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Сухопутні війська ЗСУ |
Формування | ОК «Південь» |
Війни / битви | Війна на сході України (2014) |
Нагороди та відзнаки | |
Володи́мир Гаї́бович Мамадалі́єв (азерб. Vladimir Məmmədəliyev; нар. 15 лютого 1977, Новоукраїнка, Кіровоградська область, УРСР, СРСР — пом. 4 липня 2014, Новоселівка Перша, Донецька область, Україна) — український військовик, підполковник Збройних сил України, старший офіцер інформаційно-аналітичного центру ОК «Південь». Загинув в ході російсько-української війни.
Володимир Мамадалієв народився у місті Новоукраїнка на Кіровоградщині. Батько, Гаїб Мамадалієв, був родом із Узбекистану, однак Володимир, який народився і виріс в Україні, вважав себе українцем.[1] Навчався у місцевій загальноосвітній школі № 6. З дитинства мріяв стати військовим[2], тож у 1994 році вступив до Одеського училища сухопутних військ. Після закінчення училища продовжив навчання у військовій академії. Був однокурсником українського військового «аналітика» Олексія Арестовича[3].
Проходив службу в бойових частинах Сухопутних військ, а також у штабі 6 армійського корпусу та оперативного командування «Південь». На початок 2014 року служив у штабі Оперативного командування «Південь» на посаді старшого офіцера інформаційно-аналітичного центру.[1]
З перших днів бойових дій на сході України Володимир перебував на передовій. На той час офіцери штабу були залучені до військових частин, які вирушили у зону бойових дій, щоб на місці забезпечити підвищення боєздатності підрозділів. Влітку 2014 р. був відряджений до однієї з рот 93-ї окремої механізованої бригади.
4 липня 2014 року узяв на себе організацію оборони блокпоста №10 біля села Новоселівка Перша, на повороті на Уманське, у Ясинуватському районі Донецької області, неподалік Слов’янська. Блокпост встановили одразу після звільнення регіону для того, щоб перерізати комунікацію сепаратистських угруповань і зміцнити позицію сил ЗСУ. У відповідь блокпост було атаковано вночі з кількох напрямків – уперше за межами зони боїв у Слов’янську російські найманці застосували танки. Прикриваючи своїх бійців, відкрив вогонь по танку і бойовиках із озброєння БМП. Але другий танк прямою наводкою влучив в БМП, від чого вибухнув боєкомплект.
У тому бою разом з підполковником Мамадалієвим загинули солдати Олександр Савенков, Дмитро Шевченко, Андрій Крилов, Олексій Заїка, Руслан Рущак та Дмитро Чабанов. Попри втрати, напад бойовиків було відбито.[4].
Похований у м. Новоукраїнка, Кіровоградська область. У Володимира Мамадалієва залишилися мати, дружина та 12-річний син.
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (2014, посмертно)[5]
- Медаль «15 років Збройним Силам України»
- Медаль «За сумлінну службу» II ст.
- Медаль «За сумлінну службу» III ст.
- Посмертно нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (23 липня 2015)
- 9 вересня 2014 року в його рідному місті Новоукраїнка на честь нього перейменували вулицю Панфілова. Тепер вона називається Вулиця Мамадалієва.
- в лютому 2016 року у Новоукраїнці на фасаді ЗОШ № 6 відкрили меморіальну дошку випускнику Володимиру Мамадалієву[6]
- ↑ а б УІНП. 1977 – народився Володимир Мамадалієв, загиблий герой російсько-української війни. УІНП (укр.). Процитовано 5 червня 2024.
- ↑ На Сході загинув ще один наш земляк. «Перевесло». Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 15 липня 2014.
- ↑ Загинули ще троє наших. «Нововолинськ діловий». Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 15 липня 2014.
- ↑ На Донеччині за фактом терористичного акту, внаслідок якого загинули 7 військовослужбовців, відкрито кримінальне провадження // Сайт генеральної прокуратури України, 5 липня 2016. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
- ↑ Указ Президента України від 8 серпня 2014 року № 640/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На Кіровоградщині відкрили меморіальну дошку підполковнику Володимиру Мамадалієву. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 21 лютого 2016.
- Мамадалієв Володимир Гаїбович. Книга пам'яті загиблих. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 14 липня 2014.
- Знаменитые личности Новоукраинки (рос.) . «Novoukrainka City». Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 15 липня 2014.
- Частинка любові й тепла патріотів: ордена «Народний Герой» вручили у Харкові (рос.) . «Цензор.НЕТ». Архів оригіналу за 9 серпня 2015. Процитовано 27 липня 2015.