Мамерто Урріолагойтіа — Вікіпедія
Мамерто Урріолагойтіа Mamerto Urriolagoitia Harriague | ||
| ||
---|---|---|
22 жовтня 1949 — 16 травня 1951 року | ||
Попередник: | Енріке Ерцог | |
Наступник: | Гуго Бальївіан | |
Народження: | 5 грудня 1895 Сукре, Болівія | |
Смерть: | 4 червня 1974 (78 років) Сукре, Болівія | |
Національність: | Болівієць | |
Країна: | Болівія | |
Освіта: | Major and Pontifical Saint Francis Xavier University of Chuquisacad | |
Партія: | Republican Socialist Unity Partyd | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Мамерто Урріолагойтіа Харріаг (ісп. Mamerto Urriolagoitia Harriague; 5 грудня 1895 — 4 червня 1974) — болівійський політичний діяч, президент країни з 1949 до 1951 року.
Навчався у Франції, а згодом вступив на болівійську дипломатичну службу. 1947 року був призначений на пост віце-президента в адміністрації Енріке Ерцога[1]. На цій посаді постійно стикався із заворушеннями з боку робітників та профспілок, а також консервативних лідерів. У зв'язку з цим президент Ерцог був змушений піти у відставку 1949 року. Після цього Урріолагойтіа очолив уряд. Він одразу ж посилив репресії. Проти нього об'єднались члени реформістських рухів: Віктор Пас Естенсоро, Хуан Лечін, Ернан Сілес Суасо та інші. Опозиція організувала всією країною низку жорстоких повстань у травні-вересні 1949 року. Тоді президенту ледь вдалось утримати контроль над ситуацією, але це стало початком кінця правління олігархічного режиму, що панував у крані з 1880 до 1936, був відновлений у 1940–1943 та 1946–1952 роках.
За результатами виборів 1951 року переможцем був оголошений опозиційний лідер Віктор Пас Естенсоро. Натомість Урріолагойтіа навіть і думати не бажав про те, щоб передати владу Пасу. Замість цього він здійснив дещо неймовірне для болівійської політики — він призначив на пост президента генерала Гуго Бальївіана, фактично здійснивши переворот проти самого себе. Результати виборів були анульовані, а Бальївіан закріпився у президентському палаці. Урріолагойтіа пішов з політики й залишив країну. Пізніше він повернувся до рідного Сукре, де й помер 4 червня 1974 у віці 78 року.
- ↑ Віце-президенти Болівії. Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 20 жовтня 2012.
- Mesa José de; Gisbert, Teresa; and Carlos D. Mesa, «Historia de Bolivia», 3rd edition., pp. 579—587.