Манжет — Вікіпедія
Манже́та[1] або манжет[2] (від фр. manchette — «рукавчик»), розм. чо́хла[3] — кільцеподібне закінчення на зап'ясті рукава одягу або на кінці штанини. Зазвичай прямокутна частина тканини, що огортає руку і має застібку у вигляді ґудзика чи запонки. Ґудзиків може бути два або більше, але це властиве для жіночого одягу.
Цей розділ не містить посилань на джерела. (серпень 2015) |
- Спортивний манжет (або італійський)
Його вважають найпоширенішим. Один шар тканини огортає руку і має застібку у вигляді запонки, ґудзика (або кількох ґудзиків у жінок).
- Комбінований манжет (або віденський)
Сорочку з такими манжетами вдягають чоловіки з фраком. Найбільше були поширені в 19 столітті. В 20 столітті сорочка і фрак вважаються фаховим одягом музикантів.
- Подвійний манжет (або французький)
Це два шари тканини, що огортають кінець руки і мають застібку у вигляді запонки. Вважають найбільш офіційним варіантом манжет. За етикетом рукава таких сорочок не закатують. Сорочки з подвійними манжетами одягають виключно зі смокінгом.
- Технологічні особливості обробки різних видів рукавів — Київ, 2014.
- ↑ Манжета // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Манжет // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Чохла // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.