Маноліс Глезос — Вікіпедія

Маноліс Глезос
грец. Μανώλης Γλέζος
Псевдонім	Manólis Glézos
Народився	9 вересня 1922(1922-09-09)[1] Apeiranthosd, Грецьке королівство
Помер	30 березня 2020(2020-03-30)[2] (97 років) Афіни, Греція[3] ·серцева недостатність[3]
Поховання	Перше афінське кладовище
Країна	Греція
Діяльність	політик, журналіст, боєць опору, письменник, публіцист
Сфера роботи	політика[4] і журналістика[4]
Alma mater	Афінський університет економіки та бізнесу (2020)
Членство	United Panhellenic Organization of Youthd
Партія	ПАСОК, Єдина демократична ліва партія, Сінаспізмос, Popular Unityd, Коаліція радикальних лівих і Комуністична партія Греції
У шлюбі з	Tasia Glezoud
Автограф
Учасник	Друга світова війна
Нагороди	міжнародна премія Миру (1959) почесний доктор Афінського університетуd honorary doctor of the Aristotle University of Thessalonikid honorary doctor of the University of Patrasd
Маноліс Глезос у Вікісховищі

Маноліс Глезос (грец. Μανώλης Γλέζος; 9 вересня 1922, Наксос — 30 березня 2020) — грецький політик, письменник. Почесний доктор університету Аристотеля в Салоніках.

Маноліс Глезос народився на острові Наксос у селі Алірантос. З 1935 року з родиною переїхав до Афін. Закінчив середню школу, працював в аптеці. В 1940 році вступив до Вищої школи економічних і комерційних досліджень (нині Афінський університет економіки та бізнесу). У 1939 році він почав брати участь у Русі Опору проти італійської окупації і диктатури Метаксаса. Він хотів вступити до грецької армії, але йому було відмовлено через юний вік. Працював у Грецькій місії Червоного Хреста і в Афінському муніципалітеті.

У ніч на 31 травня 1941 року разом з товаришем по підпіллю Апостолосом Сантасом забрався на Акрополь і зірвав встановлений на ньому нацистський прапор, який знаходився під посиленою охороною. Це був перший акт опору нацистським окупантам в Греції і він підняв багатьох греків на боротьбу. Гітлерівці заочно засудили Глезоса і Сантаса до страти. 24 березня він був заарештований німецькою охороною і підданий тортурам у в'язниці. В результаті захворів на туберкульоз. Гітлерівці випустили його з в'язниці, але 21 квітня 1943 року Маноліс Глезос був заарештований вже італійськими окупаційними військами. Після 3 місяців перебування у в'язниці Глезос був звільнений 7 лютого 1944, але був знову заарештований вже грецькими колабораціоністами. 7 вересня йому вдалося втекти.

З моменту визволення Греції від окупантів Маноліс Глезос стає редактором газети Комуністичної партії Греції «Різоспастіс», а в 1947 році він стає її головним редактором. 10 серпня газета була закрита, а 3 березня 1948 Маноліс Глезос був заарештований та засуджений до декількох штрафів. У жовтні 1948 року він був засуджений до смертної кари і 21 березня 1949 року був повторно засуджений до страти. Однак протести громадськості змусили владу замінити смертну кару довічним позбавленням волі. Перебуваючи у в'язниці, Маноліс Глезос 9 вересня 1951 був обраний депутатом парламенту від Єдиної демократичної лівої партії (EDA), але влада анулювала мандат.

У 1958 році Маноліс Глезос був заарештований разом з кількома колегами за безпідставним звинуваченням у шпигунстві на користь СРСР. У липні 1959 року він був засуджений до 5 років позбавлення волі і 4 років заслання, проте в 1962 році під тиском міжнародної громадськості був звільнений. Ще перебуваючи у в'язниці в 1961 році він знову був обраний до парламенту Греції, мандат знову був анульований владою. В 1967 році Маноліс Глезос знову був арештований в ніч військового перевороту хунти чорних полковників і провів у в'язниці 4 роки.

Після відновлення демократії в Греції Маноліс зайнявся відродженням партії EDA. У 1981 і 1985 роках обирався членом парламенту Греції, а в 1984 році також став депутатом Європейського парламенту.

Крім своєї політичної діяльності Глезос розробив систему для запобігання повеней, боротьби з ерозією і збереження підземних вод, яка працює за конструкцією як серія дуже малих гребель для перенаправлення потоків води у водоносних горизонтах.

5 березня 2010 року, під час сутичок демонстрантів з поліцією, він постраждав від сльозоточивого газу та потрапив до лікарні.

4 березня 2010 року Маноліс Глезос брав участь в акції протесту проти політики економії уряду в Афінах, під час якої постраждав від сльозоточивого газу^[5][6]. За словами Маноліса Глезоса, він отримав опіки рогівки очей. Відтак у Греції прийнято рішення замінити сльозоточивий газ, а замість нього використовувати воду^[7].

30 березня 2020 року Глезос помер від серцевої недостатності у віці 97 років. Алексіс Ципрас, колишній прем'єр-міністр Греції, сказав: «Він назавжди залишиться символом борця, який знав, як пожертвувати собою заради народу. "

У місті Кривий Ріг існувала вулиця Глезоса. 26 липня 2024 року вулицю Глезоса у рамках декомунізації перейменували на вулицю Бориса Назаренка.

• Маноліс Глезос [Архівовано 11 травня 2009 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
• Денис Пилаш. Вечный революционер: на смерть Манолиса Глезоса // Спільне, 31 березня 2020.

1. ↑ ČSFD — 2001.
   d:Track:Q3561957
2. ↑ Εφυγε από τη ζωή ο Μανώλης Γλέζος
3. ↑ ^{а б} https://www.eldiario.es/internacional/Muere-Manolis-Glezos-partisano-Acropolis_0_1011399452.html
4. ↑ ^{а б} Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
5. ↑ Greece does not need financial aid, says Angela Merkel. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 22 березня 2010.
6. ↑ Слёзы демонстрантов останутся в прошлом^{[недоступне посилання з липня 2019]}
7. ↑ В Греции слезоточивый газ заменят водой^{[недоступне посилання з липня 2019]}