Мануель де Фалья — Вікіпедія
Мануель де Фалья | |
---|---|
ісп. Manuel de Falla. | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | ісп. Manuel María de los Dolores Clemente Ramón del Sagrado Corazón de Jesús Falla y Matheu |
Дата народження | 23 листопада 1876[1][2][…] |
Місце народження | Кадіс, Андалусія, Іспанія[4][5][6] |
Дата смерті | 14 листопада 1946[4][2][…] (69 років) |
Місце смерті | Альта-Грасіяd, Кордова, Аргентина[5][6] |
Поховання | crypt of the Cadiz Cathedrald |
Громадянство | Іспанія[5] |
Професії | композитор, поет, піаніст |
Освіта | Мадридська консерваторія |
Вчителі | José Tragód, Феліпе Педрельd, Alejandro Oderod і Enrique Brocad |
Інструменти | орган[d] і фортепіано |
Мова | іспанська |
Жанри | оркестр і класична музика |
Magnum opus | El amor brujd, Трикутний капелюх (балет), Fantasía Béticad, El retablo de maese Pedrod і Harpsichord Concertod |
Членство | Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо і Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd |
Нагороди | |
Брати, сестри | Maria del Carmen De Fallad[8] і Germán de Falla Matheud[9] |
manueldefalla.com | |
Файли у Вікісховищі |
Мануель Марія де лос Долорес Фалья і Матьє (ісп. Manuel María de los Dolores Falla y Matheu; нар. 23 листопада 1876 — пом. 14 листопада 1946) — іспанський та аргентинський композитор, піаніст, музикознавець.
Народився у місті Кадіс на південному заході Іспанії. Перші уроки музики отримав у матері-піаністки, уродженки Каталонії (батько був родом з Валенсії).
Захоплювався літературою, в п'ятнадцять років став засновником двох літературних журналів. 1896 вступив до Мадридську консерваторію. Основним його вчителем був Ф. Педрель, один з головних діячів іспанського культурного відродження, він прищепив де Фальї любов до музичного фольклору (фламенко).
З 1907 по 1914 Фалья жив в Парижі, познайомився з Дебюссі, Равелем, Полем Дюка, Альбенісом і Пікассо. Зазнав вплив музичного імпресіонізму.
1919 року переїхав з Мадрида в Гранаду, зблизився з Лоркою і його друзями.
Після поразки Республіки з 1939 жив в Аргентині, де і помер (в місті Альта-Грас). 1947 його прах був перевезений в Кадіс і похований у крипті місцевого собору.
- La Vida breve/Життя коротке (1905, перша премія Королівської Академії образотворчих мистецтв, ред. 1913)
- El Retablo de Maese Pedro/ Балаганчик маесе Педро, 1919),
- El Amor brujo/ Любов-чарівниця (1915)
- El Sombrero de tres picos/ Капелюх (1919, для трупи Сергія Дягілєва, поставлений в декораціях і костюмах Пікассо)
- Cuatro piezas españolas / Чотири іспанські п'єси (1906-1909, присвячені Альбенісу)
- Noches en los jardines de España / Ночі в садах Іспанії, сюїта для фортепіано з оркестром (1909—1916)
- Siete canciones populares españolas / Сім іспанських народних пісень (1914)
- Концерт для клавесина з інструментальним ансамблем (1923—1926, присвячений Ванді Ландовській)
- Psyché / Психея, для голосу, флейти, арфи та струнного тріо (1924)
- La Atlantida / Атлантида, ораторія для солістів, хору і оркестру за поемою каталонського поета Жасінта Вердагера (1927—1946, не завершена, оркестровка закінчена Ернесто Альфтером)
Фалья також належать оркестрові, камерні та інструментальні твори, пісні та романси, в тому числі — на вірші Гонгори, Готьє, Беккера, Лорки.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118531883 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Фалья Мануэль де / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в https://wepa.unima.org/en/manuel-de-falla/
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ https://www.universolorca.com/personaje/falla-matheu-maria-del-carmen/
- ↑ Portal de Archivos Españoles — 2007.
- James B. Manuel de Falla and the Spanish Musical Renaissance. London: Gollancz, 1979
- Hess C.A. Manuel De Falla and Modernism in Spain. Chicago: University of Chicago Press, 2001
- Manuel de Falla: imágenes de su tiempo. Granada: Archivo Manuel de Falla, 2001.
- Universo Manuel de Falla: Exposición permanente. Granada: Archivo Manuel De Falla, 2002
- Harper N.L. Manuel de Falla: his life and music. Lanham: Scarecrow Press, 2005
- Hess C.A. Sacred passions: the life and music of Manuel de Falla. Oxford ; New York: Oxford UP, 2005.
- [Письма Ф.Гарсиа Лорки Мануэлю де Фалье]// Гарсиа Лорка Ф.Самая печальная радость… Художественная публицистика. М.: Прогресс, 1987 (по Указателю)
- Фалья // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сайт товариства Мануеля де Фальї [Архівовано 10 листопада 2000 у Wayback Machine.] (ісп.)