Манільська затока — Вікіпедія

Манільська затока

14°31′00″ пн. ш. 120°46′00″ сх. д. / 14.516666666667° пн. ш. 120.76666666667° сх. д. / 14.516666666667; 120.76666666667
Прибережні країни	Філіппіни
Регіон	Маніла
Довжина	60 км км
Вливаються	Pasig Riverd, Pampanga Riverd, Parañaque Riverd, Tullahan Riverd, Anino Riverd і Zapote Riverd
ідентифікатори і посилання
GeoNames	1701666
У проєкті OpenStreetMap	↑103703 ·R (Маніла)
Манільська затока Манільська затока (Філіппіни)
Манільська затока у Вікісховищі

Манільська затока (філ. Look ng Maynila; ісп. Bahía de Manila) — природна гавань, яка лежить у південно-західній частині острова Лусон на Філіппінах і обмежена Кавітою та Манільською агломерацією на сході, Булаканом і Пампангою на півночі та Батааном на заході та північному заході. На берегу затоки розташований порт Маніли. Манільська затока у стратегічно важливому місці навколо столиці Філіппін сприяла комерції та торгівлі між Філіппінами та сусідніми країнами, ставши воротами для соціально-економічного розвитку ще до іспанської окупації. Площа Манільської затоки становить 1994 км², довжина берегової лінії 190 км. Манільська затока дренує приблизно 17 000 км² вододілу, при цьому річка Пампанга забезпечує близько 49 % притоку прісної води. При середній глибині 17 м його загальний об'єм оцінюється в 28,9 мільярда кубічних метрів (28,9 кубічних кілометрів). Вхід до затоки має ширину 19 км і розширюється до 48 км. Ширина затоки коливається від 22 км у гирлі до 60 км у найширшому місці.

Острови Коррехідор і Кабальйо розділяють вхід у бухту на два канали, близько 3,2 км на північ і 10,5 км завширшки на південь. Марівелес, у провінції Батаан, є якірною стоянкою всередині північного входу, а Санглі-Пойнт — колишнє місце розташування військово-морської бази Кавіт. По обидві сторони затоки лежать вулканічні вершини, вкриті тропічним листям: 40 км на північ — півострів Батаан, а на південь — провінція Кавіте.

Навпроти входу в Манільську затоку є кілька островів, найбільший з яких Коррехідор лежить за 3 кілометри від Батаана і разом з островом Кабальйо розділяє гирло затоки на Північний і Південний канали. У південному каналі лежить острів Ель-Фрайле та за входом, а на півдні — острів Карабао. Ель-Фрайле, скелястий острів площею приблизно 4 акри (1,6 га), підтримує масивні бетонні та сталеві руїни форту Драм, острівної фортеці, побудованої армією США для захисту південного входу в затоку. Безпосередньо на північ і південь є додаткові гавані, на яких розташовані як місцеві, так і міжнародні порти. Велика кількість суден у Північній і Південній гаванях сприяє морській діяльності в затоці. Менша з двох гаваней — Північна гавань — використовується для судноплавства між островами, тоді як Південна гавань використовується для великих океанських суден.

Затока відома серією морських боїв між іспанськими та голландськими флотами у березні — жовтні 1646 року та морською битвою, яка відбулася у ході іспано-американської війни. Відбулася 1 травня 1898 року на Філіппінах у Кавіте поблизу Маніли між американською Азійською ескадрою комодора Джорджа Дьюї та іспанською контр-адмірала Патрісіо Монтехо.

• 
  Захід сонця в Манільській затоці
• 
  Вигляд на затоку з бульвару Рохаса

• Географія Філіппін
• Лейте (затока)
• Битва за Коррехідор (1945)
• Коррехідор
• Філіппінська операція (1941–1942)